10 липня в місті Білгород-Дністровський сталася резонансна подія, яка швидко набула широкого розголосу в інтернеті. На Перший причал, розташований поруч із відомою історичною пам’яткою — Аккерманською фортецею, прибула вантажівка КП «Благоустрій» і висипала бутове сміття, яке залишилося після розчищення завалів у ліцеї №1, в який влучала російська ракета. Хоча сміття оперативно прибрали з території причалу, очевидці встигли зафіксувати подію на фото та відео, що викликало хвилю обурення в соцмережах. На це відреагувала й Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу.
У коментарях до публікацій почали з’являтися звинувачення на адресу громадської організації «Рибацький край», яка на основі меморандуму веде на причалі господарську діяльність вже понад вісім років. Журналістка видання «Махала» звернулася до голови організації Володимира Кальніченка, аби з’ясувати всі подробиці інциденту.
За словами Володимира Кальніченка, щоразу, коли в місті змінюється влада, до ГО «Рибацький край», яка облаштовує його зручностями для громадян і проводить численні масові заходи, виникають питання.
«Так сталося і цього разу. Протягом останніх двох місяців до нас постійно направляють якісь перевірки. Зокрема, приходили екологи, які довго обстежували територію й не знайшли нічого, окрім як придратися до сучасного євроWC з витяжкою та навіть пандусом. На території був туалет, але йому вже понад 50 років, і, звичайно, його подальше використання було неможливим, тому ми встановили новий. Потім екологи хотіли відкрити проти нас провадження через альтанки, які ми встановили на території, але й тут не виявили складу правопорушення, адже з документами в нас усе було в порядку», — розповів Володимир.
Він також зазначив, що ГО «Рибацький край» не займалася укріпленням берегової лінії. Раніше організація розробила проєкт щодо відновлення Першого причалу та облаштування прилеглої території. Влада пообіцяла погодити цей проєкт, якщо він буде виконаний. ГО витратила чимало коштів на розробку, але проєкт так і не затвердили. У результаті укріпленням займалося КП «Благоустрій», яке періодично просто підсипало бут.
«Єдине, у чому влада пішла нам назустріч, — це домовленість про те, що коли у “Благоустрою” буде якесь будівельне сміття, його будуть привозити на причал, щоб ми могли укріплювати берег і хоч якось уповільнити процес руйнування берегової зони», — зазначає голова ГО «Рибацький край».
Втім, він підкреслює, що жодних попередніх домовленостей про те, що саме сюди привезуть будівельне сміття з ліцею після розбору завалів, у який росіяни влучили ще 23 червня, не було. Але навіть якби такі домовленості й були, громадська організація не мала б змоги цьому завадити, адже причал знаходиться на балансі КП «Благоустрій».
«Заперечити їм проїзд ми юридично не мали права. Мене тоді на місці не було, а охорона, побачивши машину “Благоустрою”, не звернула на це жодної уваги. Я дізнався про подію із соціальних мереж, коли фото та відео вже активно розповсюджувалися мережею й охопили широку аудиторію. Ситуація також дійшла до представників влади. За три години машина повернулася, завантажила сміття назад і вивезла. Керівництво КП “Благоустрій” зараз перебуває під слідством і відсторонене від справ, тому хто саме віддав такий дивний наказ — без погодження з нами вивантажити, а потім завантажити будівельне сміття — мені невідомо», — зазначає Володимир.
Він також не виключає, що це могла бути чергова провокація — спроба дискредитувати громадську організацію та перешкодити її діяльності.
Водночас історія ГО «Рибацький край» — це приклад справжнього громадського простору, створеного з нуля. Дев’ять років тому група ентузіастів, закоханих у риболовлю, вирішила організувати в місті перші риболовні змагання. Для цього потрібно було місце, статус і ресурси, тож було створено організацію, яка з п’яти людей виросла у впливову ініціативу.
Причал №1, колись закрита й занедбана територія, став серцем громади. ГО прибирала, облаштовувала, організовувала фестивалі, змагання, концерти, підключила електроенергію, воду, Wi-Fi, встановила безкоштовний туалет, облаштувала спортивний майданчик. Першу сцену зробили з підручних матеріалів, пізніше — професійну, власним коштом. Так само, на прохання відвідувачів, з’явилися альтанки, мангали, літнє кафе. Усе — не заради прибутку, а на запит громади.
Організація провела десятки турнірів, фестивалі на кшталт «Юшка-Фест», понад 50 концертів і подій. У період війни «Рибацький край» не припинив працювати — навіть із напівзруйнованої баржі зробили фотозону, популярну серед відвідувачів.
«Ми не просимо грошей. Ми просимо не заважати. І пам’ятати: усе це — заради людей», — наголошують у ГО «Рибацький край».
Фото: Володимир Кальніченко
Інтернет-видання Бессарабії
