Журналістка нашого видання в місті Сарата зустрілася з уродженкою села Плахтіївка, а нині мешканкою американського міста Лейк-Плесіда, маркетинговою менеджеркою Федерації санного спорту США Юлією Тишевич. Ім’я цієї яскравої особистості читачам «Махали» вже знайоме — і ось нова зустріч.
Юлія розповіла про участь у 73-му Міжнародному конгресі з санного спорту, який відбувся 17 червня у місті Тампере (Фінляндія). На цьому спортивному форумі вона виступила як делегатка української делегації Федерації санного спорту України.
“Щороку на цей конгрес з’їжджаються представники національних федерацій з усього світу — цього разу їх було 34. Цього року порядок денний містив питання, особливо важливі для українців. Одне з головних — чи варто повертати російських спортсменів до змагань, з яких їх було відсторонено після початку повномасштабного вторгнення. МОК переклав це на самі федерації, а у випадку допущення – прийняти рішення про їх нейтральний статус, який передбачає участь у змаганнях, але без виконання державного гімну», – розповіла Юлія.
Попри свою роботу в американській федерації, Юлія представляла на форумі українську сторону — за запрошенням Федерації санного спорту України. Адже вона тісно співпрацює з національною збірною, допомагає у комунікаціях, організації й представництві інтересів українських спортсменів на міжнародній арені.
Разом із президентом Федерації Тарасом Гарцулою та першим українським скелетоністом Владиславом Гераскевичем, Юлія відстоювала позицію: не допускати росіян до спорту, які відверто ігнорує війну та людську гідність.
“Росіяни проводять масштабну лобістську кампанію. Їхня представниця, Наталія Гарт, виступила на конгресі. Ми відповіли їй фактами: скріншоти, дописи, публічні заяви про підтримку війни, погрози нашим спортсменам — це реальність, яку не можна ігнорувати. Коли ми процитували її ж слова, що вони — “батальйон путіна”, вона намагалася виправдатися, але виглядало це жалюгідно”, – каже Юлія.
Результати голосування — обнадійливі:
Юлія зазначила, що Україну активно підтримують Латвія та США. Зокрема, латвійський делегат Крістапс Маорінс заявив прямо: “Росія щодня вбиває українців.”
Проте деякі делегати досі наївно вірять у “спорт поза політикою”.
“Ми пояснювали: у нас бомбардують бази, тренерів мобілізують, діти тренуються у страху, сидять в укриттях. Який спорт поза політикою?” — наголошує Юлія.
Звісно, ми не могли не поцікавитися, як Юлії живеться у США і з якими відчуттями вона повертається додому.
Юля, ви почуваєте себе американкою чи українкою?
Я в Америці вже майже 10 років. Але позиціоную себе українкою, хоча рідні тут, вдома, кажуть, що трохи маю якісь американські “замашки” – це, мабуть, про тип мислення. І в Америці всі знають, що я українка.
Вже другий рік щосереди ми проводимо марші на підтримку України у Лейк-Плесіді та сусідньому місті. І якщо у мене іноді немає можливості взяти участь в черговому заході, то наші організаторки – одна з них полька, а інша американка – обов’язково проводять акції у будь-яку пору року, у будь-яку погоду. Ми також проводимо інші заходи, зокрема у соціальних мережах тощо. Ми маємо постійно нагадувати людям про Україну.
Минулого року вам не вдалося побувати вдома. З яким відчуттям приїхали зараз?
Вперше за довгі роки я приїхала потягом, а не літаком. Коли вийшла в Одесі, все сколихнуло – залізничний вокзал, прапор, наші люди, повітря. Але ж тривога відчувається у всьому. І мені тривожно – війна все ближче. Ближче до друзів та знайомих в Одесі, ближче до Сарати та моєї Плахтіївки.
Я завжди лечу додому на крилах. Але прилітаєш і заземлюєшся. Тут багато проблем та несправедливості. Наприклад, проблеми з українською поліцією. В Америці бачиш поліцейського і знаєш, що це – твій захист і допомога у будь-якій ситуації. В Україні це не так. Моя родина стикнулася з такою ситуацією. Я вважаю, що недовіра до поліції, яка зараз ще більше зросла в українців, має підстави.
Не можу не спитати, як сприймає американське суспільство дії нового президента Трампа?
В Америці дуже застаріла виборча система. Насправді за Трампа не проголосувала більшість населення. Він виграв з причини специфіки та вад цієї системи. Але навіть ті, хто проголосував за нього, не очікували таких дій і сьогодні беруться за голову: “Ой! А ми ж не думали, що він буде робити те, що він робить!” Зараз в Трампа найнижчий рейтинг, а в Америці – найбільша кількість протестів проти політики президента, навіть у такому невеликому місті, як Лейк-Плесід.
Інтернет-видання Бессарабії
