З весни до глибокої осені багато мешканців Болграда використовують велосипед як транспортний засіб. Але в Болграді немає ні де їздити, ні де залишити свого залізного коня. Інтернет-видання “Махала” вирішило дослідити з якими проблемами зіштовхуються любителі велосипедів в Болградській громаді.
В Болграді немає жодної велодоріжки. Немає їх і за містом, хоча в громаді навіть там можна зустріти чимало велосипедистів. Біля Болграда на відстані всього до 6 кілометрів розташовані села Табаки та Оксамитне. Мешканці цих населених пунктів часто використовують велосипед, щоб дістатися до райцентру, але вимушені їхати по дорозі, постійно наражаючи себе на небезпеку.
Також немає можливості безпечно доїхати до міського кладовища. Відстань від центру міста до воріт цвинтаря складає 2,3 кілометра. Колись на цьому шляху був тротуар. І хоча згідно з правилами дорожнього руху на велосипеді по тротуарах їздити не можна, це був вихід та хоч якась альтернатива руху по трасі. Зараз тротуар повністю заріс кущами – не пройти, не проїхати.
Вчитель фізичної культури Болградської гімназії ім. Г. С. Раковського Валерій Паламарчук використовує велосипед, як основний засіб пересування, з 1985 року.
38 років чоловік їздить на двоколісному транспорті та знає всі проблеми, з якими велосипедисти стикаються кожен день.
«Автомобілісти не цінують життя велосипедистів. Вони можуть притиснути велосипедиста, різко обігнати та повернути прямо перед носом. Велосипедист не встигає зманеврувати чи приморозити і тоді падає. Це все через неповагу з боку керманичів автівок», – розповідає Валерій.
Також часто на трасі автомобілісти обганяють велосипедистів дуже близько до них, майже чіпляючи боковим дзеркалом руля. Це небезпечно, людина може злякатися і не втримати рівноваги, впасти під колеса автомобіля.
Автомобілісти сигналять велосипедистам, лаються – це дуже поширено в Болграді.
«Немає велодоріжок, але вони вкрай необхідні! Особливо для дітей, бо вони тільки починають їздити. Єдине безпечне місце – це центральна площа. Але доїхати від школи до дому, чи з роботи до дому можливо тільки по дорозі. А дороги в нас жахливі – автомобілісти страждають, велосипедисти теж. Постійно хтось влітає в яму», – каже Валерій Паламарчук.
Велосипед має значну перевагу перед всіма іншими видами транспорту – його легко припаркувати. В місті є декілька магазинів та банків, які пропонують своїм клієнтам велопаркінг. В усіх інших випадках велосипед доводиться прив’язувати до дерева чи стовбу.
В центрі міста велопаркінг є біля супермаркетів “АТБ” та “Гоша Ювілейний”. Окрім цього велопарковки також є біля “Укргазбанку” та магазину “Мʼясо”.
Велосипед має декілька переваг перед іншими видами транспорту, які використовуються в повсякденному житті в містах та селах. І навіть попри те, що в Болграді немає велодоріжок, дуже мало велопарковок та майже відсутня повага до велосипедистів з боку пішоходів та автомобілістів, у використанні цього транспорту є багато переваг. Назвемо основні з них.
Перша перевага: швидкість та повна незалежність. Не треба слідкувати за розкладом маршруток та таксі.
Друга перевага: зручність в експлуатації. Не треба слідкувати за пальним та витрачати на нього купу грошей.
Третя перевага: користь для здоров’я.
«Велосипед – це тренування серця, спіни, ніг. Це правильне дихання, гарне кардіонавантаження. Я їздив, їжджу та буду їздити, щоб тримати себе в формі», – каже велосипедист зі стажем Валерій Паламарчук.
Враховуючи розміри Болграда та темп життя його мешканців – наше місто могло б перетворитися на безпечне веломістечко, але поки що про це залишається лише мріяти.
Інтернет-видання Бессарабії
