Вона ніжна і лагідна, струнка, з великими очима і гарною посмішкою – справжня українська красуня. Але вона – жінка-воїн. І вже на початку бесіди розумієш, що вона має той стрижень, який робить людину сильною і вольовою, не залежно від статі.


Це Богдана Зазимко, лейтенантка, вона служить у 88-му батальйоні морської піхоти Збройних сил України, що базується у м.Болград на Одещині. А ще Богдана позаштатний радник командира з гендерних питань. Вона входить до складу робочої групи, яку очолює радниця Головнокомандувача ЗСУ з гендерних питань Вікторія Арнаутова. Сьогодні українська армія впевнено впроваджує стандарти НАТО, один з них – це рівні права чоловіків і жінок на службі в ЗСУ.


ЧОМУ УКРАЇНА ПОВИННА БУТИ В АЛЬЯНСІ, І ЯК В ЗСУ ВПРОВАДЖУЮТЬ СТАНДАРТИ НАТО?


Перша і найочевидніша причина для членства в НАТО – захист. На тлі російської агресії це дуже актуально для України.


«Ми віддані реформуванню нашої армії та оборонного сектора, але одними реформами Росію не зупинити. НАТО – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі», –

заявив президент Володимир Зеленський у відповіді генеральному секретареві НАТО Єнсу Столтенберґу на його заяву про підтримку України на тлі концентрації російських військ уздовж українського кордону.


Це було у квітні цього року. Зараз Росія знов нарощує свою військову присутність на кордоні з Україною. Тому членство в Альянсі край важливе для України.


Кібербезпека, захист від інформаційних атак і фейків, спільні розвідувальні дані, впровадження нових технологій, запобігання конфліктам – це все входить в діяльність Альянсу.
Оскільки Україна не має Плану дій щодо членства (ПДЧ), то виконання стандартів НАТО є добровільним. Але вже сьогодні в ЗСУ запроваджено 303 стандарти НАТО.


Про це в вересні цього року на круглому столі у прес-центрі АрміяInform розповів начальник управління двостороннього військового співробітництва Головного управління військового співробітництва та верифікації ЗСУ полковник Андрій Павелко.


«На сьогодні вже запроваджено 303 нормативних документи НАТО шляхом розроблення 331 національного документа. Запроваджені стандарти НАТО застосовуються у таких галузях, як воєнна політика, безпека та стратегічне планування, операції та бойові дії, розвідка, інформаційні та психологічні операції, зв’язок, розроблення, поставлення на виробництво та прийняття на озброєння зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, стратегічні комунікації та гендерні перспективи», – зазначив офіцер.


У військовій галузі Україна виконала майже всі вимоги НАТО. Зокрема, була збільшена чисельність ЗСУ і витрати на оборону. Відбулося багато змін в самій армії, починаючи від стройової підготовки та поводження зі стрілецькою зброєю, управління підрозділами та аналізом розвідувальних даних. Крім того, великі зміни відбулися і в питанні гендерної рівності.


НЕ ПОСТУПАЮТЬСЯ У ВІЙСЬКОВІЙ СПРАВІ

Як цей стандарт армій Альянсу впроваджують військовослужбовці в м.Болграді, нам розповів заступник командира військової частини А 2613 з морально-психологічного забезпечення, майор Сергій Биковський.


«В Болграді жінка-військовослужбовиця давно вже нікого не дивує. Вона разом з усіма їде до навчального центру, отримує відповідний сертифікат (як у НАТО), вдягає броню-шолом і виходить на вогневий рубіж. І це сприймається з розумінням, бо так має бути.

Наші дівчата нічим не хочуть поступатися чоловікам у військовій справі. Доречи, як працює цей принцип в армії США, болградським хлопцям цього літа довелося побачити на власні очі. Це було під час навчань «Сі Бриз-2021», коли на полігон приїхали автобуси з американськими морпіхами.

Їхні хлопці і дівчата, згинаючись до землі, потягнули до наметів величезні баули з речами, особисту броню та зброю. І коли наші хлопці вирішили проявити традиційну бессарабську гостинність та запропонували заокеанським колегам-жінкам свою допомогу, вони відреагували на це досить різко та негативно.

Як нам пояснив їх командир, в польових умовах дівчата – насамперед морські піхотинці, і мають поратись зі штатним спорядженням без сторонньої допомоги.


Така гендерна політика дає позитивний результат. У Збройних Силах України жінки наразі не тільки обіймають традиційні посади у підрозділах забезпечення (медики, зв’язківці та т.і.), а й командують бойовими підрозділами – піхотними, танковими, розвідувальними, які беруть безпосередню участь у війні на Сході країни. На жаль, є серед наших посестер і бойові втрати…


Цього року в Збройних Силах України з’явилась перша за часів відновлення державної незалежності жінка – бригадний генерал, яка очолила Командування медичних сил, а у Військово-Морських Силах України вперше з’явилася дівчина-сертифікований за стандартами НАТО водолаз-інструктор», – поділився своїм баченням змін майор Биковський.

ВІДВЕРТО ПРО ГЕНДЕРНУ РІВНІСТЬ


Радниця Головнокомандувача ЗСУ з гендерних питань Вікторія Арнаутова на одному з брифінгів озвучила цікаву статистику.
У порівнянні з 2014 роком в 2020 році кількість жінок в армії збільшилася в понад два рази.


За статистикою 2020 року, у війську служить 31 тисяча 758 жінок-військовослужбовиць (це 15,6% від загальної кількості). З них, 4810 — офіцери (8,9%), 25 780 — особи рядового, сержантського та старшинського складу й 1162 курсантки.

«Наразі в Україні кількість жінок, які служать і працюють у Збройних Силах, сягає майже 22,5%. Це один із найбільших відсоткових показників жінок у співвідношенні до загальної чисельності війська навіть серед багатьох армій НАТО», — зазначила Вікторія Володимирівна.


Та додала, що однією з причин того, чому так багато українок мають бажання носити форму, стали військові дії на Сході. Вступивши до лав Збройних Сил, українські жінки продемонстрували всьому світові, що спроможні боронити державу нарівні із чоловіками.


Великий прорив в питанні гендерної рівності стався 6 вересня 2018-го року, коли Верховна Рада України прийняла “Закон про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях”.


Закон надає особам обох статей рівні можливості щодо укладення контракту на проходження військової служби, також у законі закріплюється принцип, за яким жінки проходять військову службу на рівних засадах із чоловіками, що включає рівний доступ до посад і військових звань та рівний обсяг відповідальності під час виконання обов’язків військової служби.


Але впроваджувати законодавчі новели в життя заважають не тільки економічні проблеми держави, але й усталені стереотипи, сформовані ще за радянських часів, згідно яким жінка повинна вибирати жіночні професії і займатися домашнім господарством.

Наша героїня своїм прикладом доводить протилежне. Хоч і погоджується, що певні проблеми на цьому шляху є.


«СІ БРИЗ» І СТАНДАРТИ, ДО ЯКИХ ТРЕБА ПРАГНУТИ

Богдана розказала, що в цьому році вперше приймала участь в міжнародних військових навчаннях «Сі Бриз», де офіцері займалися планування роботи штабу. Тоді вона отримала не тільки безцінний досвід, але й бажання відповідати стандартам сильної армії, члена НАТО.

Богдана під час навчань “Сі Бріз 2021”

Вона побачила не тільки забезпечення військовослужбовців країн членів НАТО, техніку, професіональну підготовку, але й рівне ставлення до жінок і чоловіків. Богдана зізналася, що вона побачила дійсно сильну армію, до стандартів якої треба прагнути.


Вона була вражена обмундируванням жінок в армії країн членів НАТО – воно було зшите спеціально для них, і навіть бронежилети підлаштовані під жіночу анатомію.


Богдана Зазимко займає посаду начальника речової служби. Їй добре знайома така проблема, як підбір обмундирування, бо важко знайти взуття 36 або 37 розміру, форма пошита по стандартам чоловічої анатомії. Так само бронежилет. Там є пластина, а у жінки є груди, їй важко носити такий бронежилет, який без врахування жіночої анатомії може навіть травмувати. Єдине, що розробили для жінок – це білизна. В армії сподіваються її скоро отримати, але поки її немає.

Сподіваюсь, що настануть такі часи, що до влади прийде людина, яка скаже «Стоп», і в українській армії почнуться зміни і в цьому напрямку. Щоб жінка могла на рівні з чоловіком виконувати свої службові обов’язки, – поділилася Богдана.


А як же марш на підборах до Дня Незалежності? – запитую.


Вважаю, що якщо всі однакові, то які підбори? Це не потрібно. Якщо жінка хоче бути спецназівкою або піхотинкою, то повинна і нормативи такі ж виконувати, як чоловік, щоб довести, що гідна цього звання, – розповідає Богдана.


Але ж жінки за природою фізично слабкіші, – не вгамовуюсь я.

Ось з цього приводу серед військовослужбовців виникають суперечки. Хтось на цьому навіть спекулює. А я вважаю, що якщо жінка прийшла до армії, то повинна і нормативи виконувати. Загалом жінка-військовослужбовиця дуже відповідальна, дисциплінована, цілеспрямована. Вона може бути навіть більш фізично розвиненою і витривалішою за чоловіка. І виконувати деякі завдання навіть краще чоловіка. І я така, – додає, посміхаючись Богдана.

А як ви прийшли до армії?

О, це окрема історія.


ЧЕРЕЗ ТЕРНИ ДО МРІЇ


Вона могла б бути професійною танцюристкою або юристкою. Але це був би не її шлях. Бо з дитинства вона мріяла про військову службу. На цей вибір вплинула стара фотографія з сімейного альбому. На ній високий красень – військовий – це її дід Віктор, а поряд з ним жінка у військовій формі і погонах.


«Стати військовою хотіла з дитинства, така тяга була до цього. Відчувала в собі силу. І думала, а чому б ні», – згадувала Богдана.

Але доля послала їй багато перешкод до заповідної мрії.


Після 9 класу вона вступила до Кропівницького обласного комплексу: школа-інтернат мистецтв закритого типу. Там всі ходили по формі, зачіска – гулька, ніякого макіяжу, багато танців, все інше – як в школі. Тільки додаткове навантаження і жорстка дисципліна.


«Уявіть, підйом о 5.30 ранку, в 6.40 сніданок. Уроки, танцювальні класи, дисципліна. Спочатку було важко, а потім я звикла до режиму і мені навіть сподобалось. За два роки у мене сформувався такий характер та ще й гарну фізичну підготовку отримала», – розповідала наша героїня.

Після школи вперше сказала рідним, що хоче поступити до Одеської військової академії курсантом. І наштовхнулася на батьківське нерозуміння.

«Тато був категорично проти, говорив, що бути військовою – це не жіноча справа. А жінці краще стати юристом. На той час я не стала сперечатися, поступила в Одеську юридичну академію. Але юристом я не хотіла бути, то татова забаганка була», – поділилась Богдана.


Невдовзі вона зателефонувала мамі і сказала, що хоче навчатися на військовій кафедрі в Одеській військовій академії. Мама підтримала, а татові вирішили поки нічого не казати. Так Богдана фактично навчалася в двох вузах одночасно і обидва їх добре закінчила.


«А ви знаєте, моя сестра теж військова, – несподівано каже Богдана. – Уявляєте, в якому шоці був наш тато: дві доньки і обидві військові».


Сестра Руслана молодша Богдани на 1,5 роки. Вона теж лейтенантка, служить в авіації в Хмельницькій області. Військовий гідрометеоролог.

Руслана і Богдана


«Вже пройшло три роки, як я служу народу України, тато змирився і навіть я почула від нього похвалу. Він сказав, що пишається мною», – посміхаючись, розповідала дівчина.


Свою службу Богдана розпочала в 35-й окремій бригаді морської піхоти ім.Михайла Остроградського на Одещині. В перший контракт була в зоні АТО. І там отримала право носити берет морського піхотинця. Але для цього треба було пройти смугу перешкод.

«Це 8 км., які треба було пробігти, пройти, проповзти через воду і болото, ми залазили на дерева, плигали, стріляти. І все на рівні з чоловіками в повній екіпіровці – бронежилет, каска, автомат», – згадувала Богдана.


Хтось один не пройшов, то вся група не пройшла. Навіть не всі чоловіки її здолали, але Богдана пройшла. І берет морпіха отримала.

Богдана після смуги перешкод.


ЯК УКРАЇНСЬКІЙ ЖІНЦІ СТАТИ ГЕНЕРАЛОМ: ВСЕ МОЖЛИВЕ З НАТО


Жінка поза службою – вона яка?

Це дві різні людини. За межами частини вона любляча жінка і турботлива матуся. Я знаю такі родини і таких жінок. Тому чоловіки хай не лякаються військовослужбовець.


Богдана зізналася, що незаміжня. Їй 25 років. І сьогодні у неї на першому місці – служба, вона повністю віддається армії. Також вона вважає, що жінка має право на реалізацію себе і своїх здібностей, щоб бути самодостатньою, цікавою людям і не залежати від чоловіка.


Що ви можете побажати тим дівчатам, які мріють стати військовими і також стикаються з непорозумінням?

Бажаю ніколи не здаватися. Якщо відчуваєш сили і є патріотизм допомогли нашій армії, то треба йти до своєї мрії і допомогти народу України.


А про що мрієте ви?

Стати генералом. Так. Хочу щось змінити в цій армії. Щоб вона була більш сильною і більш пристосованою до жінок.


Альянс дає жінці можливості реалізувати себе в військовій сфері. Жінки в країнах Альянсу обіймають відповідальні посади від керівників генштабів до міністрів оборони країн. Крім того, у НАТО було створено Комітет з гендерних перспектив. А також запроваджено посаду спеціального представника генерального секретаря з питань жінок, миру та безпеки.


Посади міністрів оборони жінки займають в Іспанії, Франції, Німеччині, Албанії, Нідерландах, Іспанії та Данії. Колишня міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн очолила Європейську комісію. Вона стала першою жінкою на цій посаді. Вона – мати сімох дітей.


І українські жінки мають і здібності, і характер, щоб зайняти важливі для держави посади. Вони вже довели, що готові Україну захищати на рівні з чоловіками.


Тетяна Терзі

Стаття підготовлена в рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії (“FCDO”).