Відзнаки рідним полеглих воїнів передав заступник міського голови Сергій Лузанов. Церемонію розпочали хвилиною мовчання на знак вшанування пам’яті всіх, хто загинув внаслідок російської агресії.

Орденом «Хрест Героя» нагородили Володимира Усова. Відзнаку присвоїли відповідно до наказу командира військової частини А4447 від 6 лютого 2026 року. Нагороду отримали його мати Тетяна Валентинівна, батько Григорій Іванович, дружина Наталія Федорівна та донька Анастасія.

Також орденом «Хрест Героя» згідно з наказом командира військової частини А4796 від 14 жовтня 2026 року, відзначили Сергія Мельниченка. Орден отримали його дружина Юлія Євгенівна, син Сергій та донька Кароліна.

Воїна Романа Рябовола посмертно відзначили нагрудним знаком ІІІ ступеня 111-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Нагороду передали його родичці Ірині Арнаутовій.

Медаллю «Золотий Тризуб» відповідно до наказу Міністерства оборони України від 26 червня 2026 року нагородили Івана Кедика. Відзнаку отримали його дружина Катерина Михайлівна та донька Міланія.

У міській раді наголосили, що жодна нагорода не здатна замінити рідним найдорожчу людину.

Запис Чотирьох захисників з Ізмаїльського району посмертно відзначили військовими нагородами спершу з'явиться на Махала.

Внаслідок атаки постраждали 2 особи. Знищено два легкові автомобілі. На місці працювали психологи ДСНС.

За іншою адресою внаслідок влучання пошкоджено поштовий термінал та сталось загорання вантажного автомобіля. Роботу вогнеборців ускладнювали повітряні тривоги та загроза повторних ударів.

До ліквідації наслідків атак залучалось понад 60 вогнеборців.

Запис Росія атакувала торговельну та логістичну інфраструктуру на півдні Одещини, є постраждалі спершу з'явиться на Махала.

Понад два роки рідні Олександра жили в очікуванні та сподівалися на його повернення. Однак надія змінилася гіркою звісткою про непоправну втрату.

У громаді висловили щирі співчуття родині, близьким і всім, хто знав захисника.

«Неможливо забрати ваш біль, неможливо знайти слова, які могли б його втамувати. Можна лише бути поруч — у цій скорботі, у цій тиші, у цій пам’яті», — зазначили в громаді.

Про дату, час і місце зустрічі захисника, прощання та поховання повідомлять додатково.

Запис Після понад двох років невідомості на щиті до Ренійської громади повертається Олександр Вінокуров спершу з'явиться на Махала.

Про це повідомив начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак та ДСНС.

Унаслідок нічного влучання в торговельний центр спалахнула пожежа. Рятувальники ДСНС оперативно ліквідували займання та не допустили поширення вогню на більшу площу. Попри повторні сигнали повітряної тривоги, вони продовжували працювати на місці події. Психологи ДСНС надавали необхідну допомогу людям.

Вибуховою хвилею також вибило вікна в будинках, розташованих поруч із торговельним центром.

Наразі триває обстеження території та фіксація пошкоджень. За наявною інформацією, внаслідок обох атак люди не постраждали.

Запис Росія атакувала Одесу: пошкоджено будинок, автомобіль і торговельний центр спершу з'явиться на Махала.

Сьогодні згадуємо уродженця села Багате Ізмаїльського району Мінженера Євгена, який загинув від рук російських окупантів у серпні 2026 року.

Як повідомляє Саф’янівська сільська територіальна громада, народився Євген 31 грудня 2004 року у селі Багате. Якийсь час мешкав у Херсонщині, а згодом переїхав до Туреччини. Тут хлопець й зустрів повномасштабне вторгнення, а коли досяг повноліття повернувся в Україну.

Побачене після російського вторгнення — зруйновані міста, Буча, долі людей та полонені захисники Маріуполя — не залишило його байдужим. Тож у березні 2023 року Євген добровільно доєднався до лав 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Спочатку був оператором безпілотників, а згодом став головним сержантом і командиром взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів. Серед побратимів отримав позивний “Андатра”. 

10 квітня 2025 року Євген отримав важке поранення: в автомобіль, у якому він перебував, влучив російський дрон. Внаслідок цього захисник втратив ногу. Попереду хлопця чекали операції, протезування та тривала реабілітація. Після встановлення першого протеза Євгену довелося пережити ще реампутацію та фактично розпочати відновлення спочатку.

Попри ці випробування захисник повернувся до військової служби, у стрій. У листопаді 2025 року за мужність і відданість справі, воїнів відзначили «Хрестом бойових заслуг».

5 серпня 2026 року поблизу села Вірівка Покровського району Донецької області Євген загинув. 9 жовтня воїна провели в останню путь та з усіма військовими почестями поховали у рідному селі на місцевому кладовищі.

Запис Памʼяті тих, кого вбила Росія: Мінженер Євген спершу з'явиться на Махала.

За інформацією, оприлюдненою у дописі про прощання з військовим, причиною смерті стала гостра ішемічна хвороба серця. Але, як повідомляється у дописі, рідні не відразу дізналися про смерть захисника.

«Майже місяць його тіло перебувало в київському морзі. За словами близьких, родина не одразу дізналася про смерть Олексія, а питання повернення його тіла додому залишалося невирішеним», – повідомляється у дописі.

Особливо важкою ця ситуація стала для його матері — важкохворої та маломобільної жінки, яка не могла самостійно поїхати до столиці.

Завдяки небайдужим людям, друзям та тим, хто долучився до організації перевезення, Олексій повернувся до Білгорода-Дністровського, де його провели в останню путь.

Окрему подяку за допомогу висловили начальнику Білгород-Дністровського районного відділу поліції Павлу Бобчинському та його колегам, які зібрали кошти та організували перевезення тіла Олексія з Києва до рідного міста.

«Я свідомо не хочу перетворювати цей допис на пошук винних. Але й мовчати про обставини, за яких захисник майже місяць після смерті не міг повернутися додому, не можу. У цій історії ще багато запитань. І на них повинні бути відповіді», – наголосив Ігор Величко.

Олексія Стеценка згадують як хороброго, чесного, справедливого та доброго чоловіка. Він пройшов через тяжкі випробування війни, пережив поранення та втрату побратимів.

На сайті Білгород-Дністровської міської ради дописів про смерть та поховання захисника наразі немає.

Запис У Білгород-Дністровському провели в останню путь 30-річного захисника Олексія Стеценка, тіло якого місяць перебувало у морзі спершу з'явиться на Махала.

Право відкрити меморіальну дошку на честь захисника надали його батькам — Володимиру Андрійовичу та Світлані Юріївні.

Андрій Мішин народився 10 березня 1978 року в Ізмаїлі. Тут він навчався у школі №1, після дев’ятого класу вступив до Ізмаїльського вищого професійного училища №9, де здобув професію матроса-моториста. Після навчання розпочав трудову діяльність за спеціальністю.

З дитинства Андрій вирізнявся добротою, щирістю та чуйністю до людей. У вільний час захоплювався спортом і музикою. Мріяв побудувати власний дім і створити сім’ю.

Після початку повномасштабного російського вторгнення Андрій залишався в рідному Ізмаїлі. Згодом він долучився до лав Збройних сил України. Спочатку служив у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади на Запорізькому напрямку, а пізніше був переведений до 52-ї бригади, яка виконувала бойові завдання на Донеччині.

Військовослужбовець обіймав посаду стрільця 1-го стрілецького спеціалізованого відділення 3-го стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти. За час служби двічі отримував поранення, після одного з яких проходив відновлення під Львовом. Попри це, повертався до служби. За виконання військових обов’язків був відзначений нагородами, зокрема відзнакою Міністра оборони України «За поранення».

13 серпня 2025 року Андрій Мішин помер у медичному закладі від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання поблизу Часового Яру Бахмутського району Донецької області. 18 серпня його поховали на Алеї Слави нового кладовища в рідному Ізмаїлі.

Запис В Ізмаїльському ліцеї №1 відкрили меморіальну дошку на честь загиблого захисника Андрія Мішина спершу з'явиться на Махала.

За останні два місяці  ДТЕК Одеські електромережі потрапляв під обстріл неодноразово. Руйнування енергообладнання призвели до перебоїв з електропостачанням.

“Руйнування значні. Відновлення обладнання потребуватиме часу. Енергетики почали роботи одразу, щойно це стало безпечно, щоб якнайшвидше повернути світло в кожну домівку“, – проінформували в ДТЕК.

Також зазнали пошкоджень адміністративні будівлі, склади та виробничі цехи підприємства харчової промисловості. Минулося без постраждалих.

Запис На півдні Одещини російська армія повторно атакувала енергетичні та цивільні обʼєкти спершу з'явиться на Махала.

Сьогодні згадуємо уродженця села Кароліно-Бугаз Білгород-Дністровського району Безфамильного Євгена Володимировича, який загинув від рук російських окупантів у вересні 2026 року.

Як повідомляє Кароліно-Бугазька сільська рада, народився Євген 27 червня 1986 року у селі Кароліно-Бугаз, де минули його дитячі та юнацькі роки. Був відповідальним, працьовитим, чесним та щирим чоловіком.

Євген будував своє життя, мав власні плани на майбутнє, які починав втілювати сумлінно працюючи. Був надійною опорою для родини та всіх близьких йому людей.

Вже безпосередньо під час повномасштабного вторгнення чоловік мобілізувався до лав Збройних сил України. Пройшовши необхідну підготовку, став виконувати військовий обов’язок на передовій.

Захисник мав посвідчення учасника бойових дій, зокрема й доданий до нього нагрудний знак «Ветеран війни». Разом із побратимами боронив українські позиції, протистоячи російським окупантам.

27 вересня 2026 року в ході здійснення чергового бойового виходу поблизу населеного пункту Новояковлівка Запорізької області воїн загинув. Вже 8 жовтня у селі Кароліно-Бугаз військовослужбовця провели в останню путь та поховали на місцевому кладовищі, віддавши загиблому належну шану. 

Запис Памʼяті тих, кого вбила Росія: Безфамильний Євген спершу з'явиться на Махала.

За інформацією Ізмаїльської районної державної адміністрації, внаслідок обстрілу в будівлях вибито вікна, пошкоджено скління, покрівлі та стіни. Вибухова хвиля завдала руйнувань приміщенням освітніх закладів.

На місце удару прибули голова Ізмаїльської РДА Родіон Абашев та його заступники Сергій Проданов і Марина Деной. Вони оглянули пошкоджені об’єкти, оцінили масштаби руйнувань та визначили першочергові заходи реагування.

Наразі представники районної влади спільно з керівництвом Вилківської громади опрацьовують подальші кроки для ліквідації наслідків атаки та відновлення пошкодженої інфраструктури.

Запис У Вилківській громаді Ізмаїльського району внаслідок нічної атаки пошкоджені школа та дитячий садок спершу з'явиться на Махала.