<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Суспільство | Махала</title>
	<atom:link href="https://mahala.com.ua/category/aktualne/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://mahala.com.ua/category/aktualne/</link>
	<description>Інтернет-видання</description>
	<lastBuildDate>Wed, 18 Nov 2026 13:19:35 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/logo-1-e1601387012581-150x150.png</url>
	<title>Суспільство | Махала</title>
	<link>https://mahala.com.ua/category/aktualne/</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Погодився працювати конюхом, аби залишитися ближче до циркової арени: історія Євгена Захарова, який не відмовився від своєї мрії</title>
		<link>https://mahala.com.ua/kultura/pohodyvsia-pratsiuvaty-koniukhom-aby-zalyshytysia-blyzhche-do-tsyrkovoi-areny-istoriia-yevhena-zakharova-iakyy-ne-vidmovyvsia-vid-svoiei-mrii/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Оксана Чумак]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 18 Nov 2026 14:44:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Білгород-Дністровський район]]></category>
		<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Саратська громада]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://mahala.com.ua/?p=134150</guid>

					<description><![CDATA[<p>Житель селища Сарата Євген Захаров має чимало професійних досягнень: він майстер спорту зі спортивної акробатики, цирковий артист, учасник міжнародних фестивалів і володар престижних циркових нагород. У 2014 році, не бажаючи залишатися під російською окупацією Криму, чоловік разом із родиною переїхав до Сарати — на батьківщину дружини. Захоплення акробатикою з дитинства переросло у справу всього його [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/kultura/pohodyvsia-pratsiuvaty-koniukhom-aby-zalyshytysia-blyzhche-do-tsyrkovoi-areny-istoriia-yevhena-zakharova-iakyy-ne-vidmovyvsia-vid-svoiei-mrii/">Погодився працювати конюхом, аби залишитися ближче до циркової арени: історія Євгена Захарова, який не відмовився від своєї мрії</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>Житель селища Сарата Євген Захаров має чимало професійних досягнень: він майстер спорту зі спортивної акробатики, цирковий артист, учасник міжнародних фестивалів і володар престижних циркових нагород. У 2014 році, не бажаючи залишатися під російською окупацією Криму, чоловік разом із родиною переїхав до Сарати — на батьківщину дружини. Захоплення акробатикою з дитинства переросло у справу всього його життя. Проте шлях до циркової арени був непростим: у 29 років Євген отримав відмову в працевлаштуванні через вікові обмеження. Не бажаючи відмовлятися від мрії, він став працювати конюхом, аби залишатися поруч із цирком, і продовжував наполегливо тренуватися. Зрештою йому вдалося втілити свою мрію в життя і стати цирковим артистом. Своєю історією Євген Захаров поділився з журналісткою інтернет-видання «Махала».</strong></p>



<h2 class="has-text-align-center"><strong>Ще в шкільному віці став майстром спорту</strong></h2>



<p>Євген Феліксович народився в Казахстані, у місті Єрейментау, але виріс в Івано-Франківську. Одного разу до його школи завітав тренер, який запрошував дітей до секції спортивної акробатики. Хлопець побачив, як той виконує акробатичні елементи, і захотів навчитися так само.</p>



<p>Особливо захопився акробатикою у шостому класі, коли тренер поставив його верхнім у четвірці акробатів. Євгену подобалося будувати піраміди, підійматися на висоту й відчувати підтримку партнерів. Відтоді тренування стали невіддільною частиною його життя.</p>



<p><em>«Я не пропустив за все своє життя жодного тренування просто так, без поважної причини»,</em> — згадує він.</p>



<p>На початку 1970-х років в Івано-Франківську збудували сучасну на той час спортивну залу з батутом і поролоновою ямою. Це дало юним акробатам змогу опановувати складніші елементи. Команда Євгена неодноразово ставала призером юнацьких змагань Радянського Союзу, а в десятому класі він здобув звання майстра спорту.</p>



<p>Згодом, побачивши гастрольний цирк-шапіто, юнак вирішив, що хоче виступати на манежі. Навчання у Львівському державному інституті фізичної культури йому довелося перервати через спортивну кар’єру, однак думка про цирк не полишала його.</p>



<h2 class="has-text-align-center"><strong>Влаштувався конюхом, аби бути ближче до арени</strong></h2>



<p>Перші спроби потрапити до цирку виявилися невдалими. У радянські часи діяло правило, за яким артистів приймали на роботу лише до 28 років. Євгену вже виповнилося 29, тому, попри звання майстра спорту та хорошу фізичну форму, керівники циркових номерів відмовляли йому.</p>



<p><em>«Якось, отримавши чергову відмову, я заявив директору цирку, що готовий погодитися на будь-яку роботу, аби тільки залишитися. Мені запропонували посаду конюха. Я прийняв цю пропозицію, адже так міг бути ближче до арени й не полишати своєї мрії»</em>, – ділиться Євген Феліксович.</p>



<p>Він доглядав трьох коней, працював у стайні, а під час гастролей шукав спортивні зали, щоб підтримувати фізичну форму. Коли бачив у цирковій програмі акробатичні номери, просив дозволу тренуватися разом з артистами.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" width="1024" height="709" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Riznytsia-mizh-svitlynamy-50-rokiv-1024x709.jpg" alt="" class="wp-image-134253" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Riznytsia-mizh-svitlynamy-50-rokiv-1024x709.jpg 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Riznytsia-mizh-svitlynamy-50-rokiv-300x208.jpg 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Riznytsia-mizh-svitlynamy-50-rokiv-768x532.jpg 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Riznytsia-mizh-svitlynamy-50-rokiv.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><figcaption class="wp-element-caption"><em>Різниця між світлинами 50 років. Фото з архіву Євгена Захарова</em></figcaption></figure>



<p>Під час гастролей у Сімферополі Євген познайомився зі своєю майбутньою дружиною Людмилою. Згодом він переїхав до неї, влаштувався тренером з акробатики, а щоб мати додатковий заробіток, паралельно працював прибиральником у цирку.</p>



<p>Зміни настали у 1990-х роках: вікові обмеження вже не були перешкодою і Євгена Феліксовича запросили працювати артистом. Перші гастролі відбулися в країнах Балтії. Згодом він приєднався до номера під керівництвом російського артиста Володимира Довейка. Разом вони здобули кілька престижних нагород: «Золоте дзеркало» на цирковому конкурсі в Італії, «Срібного клоуна» в Монте-Карло та «Золотого лева» в Китаї.</p>



<p><em>«На той час мені було майже 40 років. У радянському цирку я б вважався надто дорослим для артистичної кар’єри, а тепер виступав на міжнародних аренах і змагався зі значно молодшими артистами»</em>, – каже артист.</p>



<h2 class="has-text-align-center"><strong>Небажання жити під анексією та новий етап життя</strong></h2>



<p>Пізніше Євген Захаров працював у Державній цирковій компанії України. Він став керівником номера «Акробати на батуті», а згодом почав створювати власні постановки. Однією з найулюбленіших була вистава за мотивами гоголівських «Вечорів на хуторі біля Диканьки». У ній артист виконував роль Дяка, а його донька Марина, яка також стала цирковою артисткою, — Солохи. Серед інших постановок були номери «Стиляги», «Люди в чорному» та «Акробати на підкидних дошках».</p>



<figure class="wp-block-image size-full"><img decoding="async" loading="lazy" width="870" height="960" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469388_y.jpg" alt="" class="wp-image-134254" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469388_y.jpg 870w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469388_y-272x300.jpg 272w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469388_y-768x847.jpg 768w" sizes="(max-width: 870px) 100vw, 870px" /><figcaption class="wp-element-caption"><em> вистава за мотивами гоголівських «Вечорів на хуторі біля Диканьки». Фото з архіву Євгена Захарова</em></figcaption></figure>



<p>Паралельно чоловік вирішив здобути вищу освіту. Навчаючись заочно в Кримському університеті культури і туризму, він отримав диплом за спеціальністю «Театральне мистецтво».&nbsp;</p>



<p>У 2014 році, коли Росія анексувала Крим, Євген Феліксович зрозумів, що не хоче залишатися на півострові під російською владою. Він згадує, що коли побачив події біля Верховної Ради Криму остаточно вирішив виїхати.</p>



<p>Разом із дружиною вони виїхали до Сарати, залишивши сімферопольську квартиру. Невдовзі придбали будинок неподалік від оселі матері Людмили. Так Сарата стала їхнім новим домом.</p>


<div class="wp-block-image">
<figure class="aligncenter size-full"><img decoding="async" loading="lazy" width="619" height="664" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Z-druzhynoiu-Liudmyloiu-i-donkoiu-Marynoiu-na-hastroliakh-v-Natsionalnomu-tsyrku-Ukrai-ny-v-2015-rotsi.jpg" alt="" class="wp-image-134258" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Z-druzhynoiu-Liudmyloiu-i-donkoiu-Marynoiu-na-hastroliakh-v-Natsionalnomu-tsyrku-Ukrai-ny-v-2015-rotsi.jpg 619w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Z-druzhynoiu-Liudmyloiu-i-donkoiu-Marynoiu-na-hastroliakh-v-Natsionalnomu-tsyrku-Ukrai-ny-v-2015-rotsi-280x300.jpg 280w" sizes="(max-width: 619px) 100vw, 619px" /><figcaption class="wp-element-caption"><em>Євген Феліксович дружиною Людмилою і донькою Мариною на гастролях в Національному цирку України в 2015 році. Фото з архіву Євгена Захарова</em></figcaption></figure></div>


<p>Євген продовжив працювати в цирку, а після виходу на пенсію вирішив розвивати спортивну акробатику в Сараті. Він написав у місцевій групі у Facebook, чи зацікавилися б жителі селища такою секцією. Зацікавлених у такій пропозиції виявилося багато. Тоді чоловік привіз обладнання, яке збирав під час роботи в цирку, і почав тренувати дітей.</p>



<figure class="wp-block-image size-large is-resized"><img decoding="async" loading="lazy" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/563982823_4252952378274732_1541793131412536922_n-1024x771.jpg" alt="" class="wp-image-134255" width="840" height="632" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/563982823_4252952378274732_1541793131412536922_n-1024x771.jpg 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/563982823_4252952378274732_1541793131412536922_n-300x226.jpg 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/563982823_4252952378274732_1541793131412536922_n-768x578.jpg 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/563982823_4252952378274732_1541793131412536922_n.jpg 1280w" sizes="(max-width: 840px) 100vw, 840px" /><figcaption class="wp-element-caption"><em>Євген Феліксович разом з вихованками. Фото з архіву Євгена Захарова</em></figcaption></figure>



<p>Однак через вимоги до профільної освіти Євген спочатку не міг обійняти посаду тренера, адже для цього була необхідна вища освіта у сфері фізичного виховання. Тому він спочатку працював керівником гуртка в Будинку дитячої творчості. Щоб отримати можливість офіційно працювати тренером, у 65 років чоловік вступив до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де навчався в магістратурі за спеціальністю «Фізична культура і спорт». Диплом магістра він отримав у 66 років.</p>


<div class="wp-block-image">
<figure class="aligncenter size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="768" height="1024" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469431_y-768x1024.jpg" alt="" class="wp-image-134256" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469431_y-768x1024.jpg 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469431_y-225x300.jpg 225w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469431_y.jpg 960w" sizes="(max-width: 768px) 100vw, 768px" /><figcaption class="wp-element-caption"><em>Євген Феліксович з дипломом магістра.</em> <em>Фото з архіву Євгена Захарова</em></figcaption></figure></div>


<p>Сьогодні Євген Захаров тренує дітей у Сараті та селі Новоселівці, куди їздить тричі на тиждень. Для подальшого розвитку секції, на його думку, потрібні сучасна спортивна зала й спеціальне обладнання: батут, підвісні лонжі та гімнастичні мати. Наявність таких умов дала б змогу готувати дітей до складніших елементів і досягати значно кращих результатів.</p>



<h2 class="has-text-align-center"><strong>Досягнення вихованців — найбільша радість тренера</strong></h2>



<p>Попри труднощі, Євген Феліксович має вихованок, успіхами яких щиро пишається. Однією з них стала Ярослава Мягченко з села Введенка. Дівчинка почала займатися акробатикою приблизно чотири роки тому, коли навчалася в сьомому класі. Спочатку її привозили на тренування з рідного села, а після дев’ятого класу вона вступила до Сара́тського ліцею й змогла відвідувати заняття регулярно.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="1024" height="771" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/YEvhen-Zakharov-zi-svoi-my-vykhovankamy-1024x771.jpg" alt="" class="wp-image-134257" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/YEvhen-Zakharov-zi-svoi-my-vykhovankamy-1024x771.jpg 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/YEvhen-Zakharov-zi-svoi-my-vykhovankamy-300x226.jpg 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/YEvhen-Zakharov-zi-svoi-my-vykhovankamy-768x578.jpg 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/YEvhen-Zakharov-zi-svoi-my-vykhovankamy.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><figcaption class="wp-element-caption"><em>Євген Захаров зі своїми вихованками. Фото з архіву Євгена Захарова</em></figcaption></figure>



<p><em>«Дівчина прийшла до мене без особливої підготовки, але завдяки наполегливості виросла до рівня кандидата в майстри спорту. Згодом Ярослава вирішила пов’язати майбутнє зі спортом і цирком. Цього року вона вступила на бюджет до Львівського державного університету фізичної культури і вже готується до чемпіонату України у Львові»</em>, – розповів тренер про свою вихованку.</p>



<p>Євген Феліксович згадує, що спочатку мама Ярослави бачила для доньки зовсім інший професійний шлях — фармацевтику. Але з часом зрозуміла, наскільки сильно дівчина захопилася акробатикою, і підтримала її вибір.</p>



<p>Ще одна вихованка тренера — Уляна Соловенко. У грудні їй має виповнитися десять років, але ще до досягнення дев’ятирічного віку вона вже виступала за програмою кандидатів у майстри спорту.</p>



<p>Для тренера важливі не лише спортивні розряди та медалі. Він радіє, коли діти поспішають на тренування, чекають на нього й обіймають після занять. Каже, що саме такі моменти допомагають йому не втрачати сенсу своєї роботи навіть під час війни.</p>



<p><em>«Я реаліст і розумію, що в Сараті навряд чи виростуть великі чемпіони. Але коли діти рвуться на тренування, коли вони хочуть цим займатися, — це чудово. Поки що їм це дуже подобається, а мені подобається з ними займатися»</em>, — розповідає Євген Захаров.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="1024" height="575" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469397_y-1024x575.jpg" alt="" class="wp-image-134259" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469397_y-1024x575.jpg 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469397_y-300x169.jpg 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469397_y-768x431.jpg 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5454178041937469397_y.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><figcaption class="wp-element-caption"><em>Євген Захаров (посередині фото) разом з юними акробатами Одещини. Фото з архіву Євгена Захарова</em></figcaption></figure>



<p>З особливою теплотою Євген розповідає про доньку Марину, яка свого часу також виступала в цирку. Вона виконувала власні повітряні номери на полотнах і кільцях, а також виступала з хула-хупами. Сьогодні допомагає батькові: разом із дружиною Євгена вони ставлять хореографію для його вихованок, адже сучасні акробатичні номери виконуються під музичний супровід.</p>


<div class="wp-block-image">
<figure class="aligncenter size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="768" height="1024" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/V-sportyvni-zali-pid-chas-trenuvannia-z-donkoiu-Marynoiu-768x1024.jpg" alt="" class="wp-image-134260" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/V-sportyvni-zali-pid-chas-trenuvannia-z-donkoiu-Marynoiu-768x1024.jpg 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/V-sportyvni-zali-pid-chas-trenuvannia-z-donkoiu-Marynoiu-225x300.jpg 225w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/V-sportyvni-zali-pid-chas-trenuvannia-z-donkoiu-Marynoiu.jpg 960w" sizes="(max-width: 768px) 100vw, 768px" /><figcaption class="wp-element-caption"><em>В спортивні залі під час тренування з донькою Мариною. Фото з архіву Євгена Захарова</em></figcaption></figure></div>


<p>Сам Євген Феліксович досі в чудовій спортивній формі. А коли їздить на змагання до Білгорода-Дністровського чи Березівки разом із своїми вихованками, де є обладнані зали й батути, обов’язково виходить потренуватися. Він розповідає, що й тепер виконує на батуті сальто та піруети, хоча вже відчуває, що деякі елементи, які легко давалися раніше, з віком виконувати стало складніше.</p>



<p>Наступного року Євгену Захарову виповниться 70. Особливого святкування він не планує, але хоче, щоб цього дня поруч була його акробатика. Адже, попри десятиліття виступів, нагороди й зміну життєвих обставин, саме вона залишається справою, яка приносить йому справжнє задоволення.</p>



<p><em>«Коли я ввечері лягаю спати, то вже думаю, що завтра нового буду пробувати на тренуванні. А прокидаючись вранці — вже хочу це зробити. Я завжди з нетерпінням чекаю на свою роботу»</em>, — каже Євген Захаров.</p>



<hr class="wp-block-separator has-alpha-channel-opacity"/>



<p>Цей матеріал створено за підтримки ГО “Детектор медіа” в межах проєкту “Зміцнення незалежних медіа та інформаційної стійкості в Україні”, що фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю його авторів і не обов’язково відображає позицію ГО «Детектор медіа» та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/kultura/pohodyvsia-pratsiuvaty-koniukhom-aby-zalyshytysia-blyzhche-do-tsyrkovoi-areny-istoriia-yevhena-zakharova-iakyy-ne-vidmovyvsia-vid-svoiei-mrii/">Погодився працювати конюхом, аби залишитися ближче до циркової арени: історія Євгена Захарова, який не відмовився від своєї мрії</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<enclosure url="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/YEvhen-Zakharov-1024x576.png" length="" type="image/png"/>	</item>
		<item>
		<title>Змінив пензель на зброю, а після фронту знову повернувся до мистецтва: історія художника Дмитра Скулинця з міста Арциз</title>
		<link>https://mahala.com.ua/novyny/zminyv-penzel-na-zbroiu-a-pislia-frontu-znovu-povernuvsia-do-mystetstva-istoriia-khudozhnyka-dmytra-skulyntsia-z-mista-artsyz/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Оксана Чумак]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 17 Nov 2026 15:20:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арцизька громада]]></category>
		<category><![CDATA[Болградський район]]></category>
		<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://mahala.com.ua/?p=134156</guid>

					<description><![CDATA[<p>До повномасштабної війни Дмитра Федоровича Скулинця в Арцизі знали як художника та викладача місцевої художньої школи. З раннього дитинства він прожив у цьому місті, а у дорослому віці навчав дітей малювати, займався живописом і розписував храми. Але 24 лютого 2022 року, у 49 років, чоловік добровільно прийшов до військкомату. За два роки служби він дістав [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/zminyv-penzel-na-zbroiu-a-pislia-frontu-znovu-povernuvsia-do-mystetstva-istoriia-khudozhnyka-dmytra-skulyntsia-z-mista-artsyz/">Змінив пензель на зброю, а після фронту знову повернувся до мистецтва: історія художника Дмитра Скулинця з міста Арциз</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>До повномасштабної війни Дмитра Федоровича Скулинця в Арцизі знали як художника та викладача місцевої художньої школи. З раннього дитинства він прожив у цьому місті, а у дорослому віці навчав дітей малювати, займався живописом і розписував храми. Але 24 лютого 2022 року, у 49 років, чоловік добровільно прийшов до військкомату. За два роки служби він дістав п&#8217;ять поранень, а після повернення до Арциза знову взявся за пензлі. Сьогодні робота з дітьми допомагає йому долати наслідки пережитого на фронті. Про свій шлях ветеран розповів журналістці інтернет-видання «Махала».</strong> </p>



<h2 class="has-text-align-center"><strong>«Я зрозумів, що мій час прийшов»</strong></h2>



<p>Дмитро Федорович живе в Арцизі з п’яти років. Саме тут розпочався його шлях у мистецтві. У десять років він прийшов до місцевої художньої школи — у жовтні, коли набір уже завершився, а вільних місць не залишилося. Однак викладач Володимир Миколайович Афанасьєв наполіг, щоб хлопця все ж прийняли.</p>



<p><em>«Місця не було, але мене все одно взяли. Володимир Миколайович сказав: “Олександре Сергійовичу, беріть, це ваш учень”. Я ледве вмістився в маленькому класі — навіть малював на підвіконні. Так потроху й навчався»</em>, — пригадує Дмитро Федорович.</p>



<p>Навчання в художній школі спонукало його згодом вступити до Одеського художнього училища імені Митрофана Грекова. Після закінчення училища та служби в армії художник повернувся до Арциза й почав працювати викладачем. А приблизно у 40 років вступив до Харківської державної академії дизайну і мистецтв, де навчався на відділенні станкового живопису.</p>



<p>До повномасштабного вторгнення Дмитро Скулинець був відомим у місті художником. Окрім викладацької роботи, він займався живописом і декоративним мистецтвом, розписував храми в Селіогло та Капланах, а також каплицю в Арцизі.</p>



<p>24 лютого 2022 року звичне життя Дмитра Федоровича змінилося. Він — батько трьох дітей. На початку повномасштабного вторгнення його старша донька Варвара навчалася в Харкові, а середня донька перебувала в Одесі.</p>



<p>Переживання за дітей і бажання захистити родину та країну стали вирішальними. Того ж дня Дмитро Скулінець пішов до військкомату.</p>



<p><em>«В той день, приблизно о шостій-сьомій ранку, мені зателефонували доньки. Обидві сказали, що перебувають під обстрілами. Я зрозумів, що мій час прийшов і пішов у віійськомат. Тоді мені було 49 років, а свої 50 я вже святкував в окопі — у перший день виходу на бойові позиції»</em>, — розповідає чоловік.</p>



<p>Спочатку він кілька місяців служив у підрозділі територіальної оборони в Арцизі, згодом — на Миколаївщині. Пізніше Дмитро Скулинець долучився до 28-ї окремої механізованої бригади, а згодом — до підрозділу Української добровольчої армії.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="1024" height="684" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Dmytro-Skulinets-u-pershomu-riadu-1024x684.jpg" alt="" class="wp-image-134174" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Dmytro-Skulinets-u-pershomu-riadu-1024x684.jpg 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Dmytro-Skulinets-u-pershomu-riadu-300x200.jpg 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Dmytro-Skulinets-u-pershomu-riadu-768x513.jpg 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Dmytro-Skulinets-u-pershomu-riadu-1536x1025.jpg 1536w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Dmytro-Skulinets-u-pershomu-riadu.jpg 1600w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><figcaption class="wp-element-caption"><em>Дмитро Скулінець у першому ряду разом з побратимами</em></figcaption></figure>



<h2 class="has-text-align-center"><strong>За час служби отримав п’ять поранень</strong></h2>



<p>Серед командирів, про яких Дмитро Федорович згадує з особливою вдячністю, — заступник командира батальйону Іван Дмитрович Столяр із позивним «Хохол». За словами ветерана, він не залишав бійців самих навіть у найнебезпечніших ситуаціях, особисто приїжджав евакуювати поранених і разом із військовими ходив на штурми.</p>



<p><em>«Я не бачив, щоб командир взводу чи командир роти приїжджали до нас так, як Хохол. Треба було пораненого вивезти — усі відмовлялися, а він їхав. Коли треба було йти на штурм, він теж був із нами. Ми якось від самого початку були згуртовані»</em>, — згадує Дмитро Федорович.</p>



<p>Після розформування підрозділу Хохол зібрав кількох бійців і запропонував їм перейти разом із ним. Керував підрозділом Сергій Ільницький із позивним «Сокіл». За словами Дмитра Федоровича, він також постійно перебував поруч із військовими — як під час виконання бойових завдань, так і поза ними.</p>



<p>Стосунки між бійцями ветеран описує як справжнє братерство. За час служби він переважно виконував бойові завдання в районі Курдюмівки та Азарянки на Донеччині — напрямках, де точилися запеклі бої. Дмитро Федорович згадує не лише командирів і побратимів, які були поруч, а й тих, кого не вдалося повернути з позицій.</p>



<p>Один з найважчих епізодів, що закарбувався в його пам&#8217;яті, стався поблизу Азарянки. Підрозділ потрапив під обстріл з автоматичного гранатомета. Дмитро Скулинець разом з іншими бійцями витягував пораненого командира взводу, якому відірвало ногу. Відступати довелося відкритою місцевістю, яку прострілював ворожий снайпер.</p>



<p>Інший випадок, який ветеран добре пам&#8217;ятає, стався під Курдюмівкою. Тоді він разом із побратимом на позивний «Санич» залишився на позиції. Зазвичай військові змінювали одне одного кожні кілька годин, однак того дня заміна затрималася на сім годин. Увесь цей час бійцям доводилося відбивати атаки противника, тримаючись із останніх сил.</p>



<p><em>«Санич узяв цілий ящик гранат і відкидав ними ворога, а я працював із кулеметом. Ми тримали позицію, відбивалися як могли. І в якийсь момент російський військовий підбіг до мене впритул і вистрілив. Я отримав важке поранення в руку. Через страх, який охопив моє тіло, я не зміг накласти турнікет. Кров ішла сильно, і я відчував, що слабшаю. Я сказав Саничу: “Давай відходимо, бо я вже слабну”. Побратим прикривав мене, поки ми виходили до своїх. Коли дійшли, хлопці спочатку навіть не повірили, що ми живі. Вони думали, що нас уже немає»</em>, — розповідає ветеран.</p>



<p>Це було перше поранення Дмитра Федоровича. Загалом за два роки виконання бойових завдань він отримав п&#8217;ять поранень. Саме вони зрештою стали підставою для звільнення з військової служби.</p>



<h2 class="has-text-align-center"><strong>Повернення до улюбленої справи</strong></h2>



<p>У 2025 році Дмитро Федорович повернувся до Арциза. Після звільнення з військової служби він перейшов працювати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Однак ця робота йому не припала до душі. Чоловік пояснює, що сам добровільно пішов на фронт і не хотів займатися питаннями мобілізації інших людей. </p>



<p>Тому, коли йому запропонували знову працювати в художній школі, він дуже зрадів. Після реабілітації повернення до викладання стало для нього важливим кроком.</p>



<p><em>«Мені дуже допомагає те, що я закінчив художню академію, що маю досвід. Коли я поруч із дітьми, я відчуваю відповідальність за них. Мені є кого захищати. Робота в художній школі мене відновлює»,</em> — говорить Дмитро Федорович.</p>



<p>Він не приховує, що після пережитого на фронті має непростий психологічний стан. Робота з дітьми стала для нього важливою підтримкою, допомагає відволіктися від важких спогадів і поступово повертатися до звичного життя. Спілкування з учнями, можливість навчати їх малюванню та займатися улюбленою справою мають для нього особливе значення.</p>



<p>Дмитро Федорович продовжує писати картини, однак пережите на фронті досі болем відгукується в його душі. Тому зображати воєнні події на полотні він поки не готовий.</p>



<p><em>«Зараз я пишу звичайні натюрморти. Мені дуже подобається, коли яблука або груші відображаються в дзеркалі. Я зробив цілу серію таких робіт»,</em> — розповідає художник.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="1024" height="768" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/KHudozhnyk-razom-iz-uchenytseiu-Anastasiieiu-Bielokhonovoiu-1024x768.jpg?v=1794922259" alt="" class="wp-image-134175" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/KHudozhnyk-razom-iz-uchenytseiu-Anastasiieiu-Bielokhonovoiu-1024x768.jpg?v=1794922259 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/KHudozhnyk-razom-iz-uchenytseiu-Anastasiieiu-Bielokhonovoiu-300x225.jpg?v=1794922259 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/KHudozhnyk-razom-iz-uchenytseiu-Anastasiieiu-Bielokhonovoiu-768x576.jpg?v=1794922259 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/KHudozhnyk-razom-iz-uchenytseiu-Anastasiieiu-Bielokhonovoiu.jpg?v=1794922259 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><figcaption class="wp-element-caption"><em>Художник разом із ученицею Анастасією Бєлохоновою</em></figcaption></figure>



<p>Нині Дмитро Скулинець готується до виставки в Болграді. Точну дату її проведення поки не визначили, проте сам художник говорить, що вже готовий представити свої роботи.</p>



<p>Після двох років на фронті ветеран повернувся до Арциза та до справи, якій присвятив значну частину життя. Тепер він знову навчає дітей малювати, пише картини й поступово відновлює звичний ритм життя. Художня школа стала для нього не просто місцем роботи, а простором, де він знову відчуває себе на своєму місці.</p>



<hr class="wp-block-separator has-alpha-channel-opacity"/>



<p><em>Цей матеріал створено за підтримки ГО “Детектор медіа” в межах проєкту “Зміцнення незалежних медіа та інформаційної стійкості в Україні”, що фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю його авторів і не обов’язково відображає позицію ГО «Детектор медіа» та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини</em></p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/zminyv-penzel-na-zbroiu-a-pislia-frontu-znovu-povernuvsia-do-mystetstva-istoriia-khudozhnyka-dmytra-skulyntsia-z-mista-artsyz/">Змінив пензель на зброю, а після фронту знову повернувся до мистецтва: історія художника Дмитра Скулинця з міста Арциз</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<enclosure url="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/KHudozhnyk-razom-iz-uchenytseiu-Anastasiieiu-Bielokhonovoiu-1024x768.jpg?v=1794922259" length="" type="image/jpeg"/>	</item>
		<item>
		<title>У Бессарабській громаді відкрили перший в Україні багатоквартирний будинок для переселенців (відео)</title>
		<link>https://mahala.com.ua/novyny/u-bessarabskiy-hromadi-vidkryly-pershyy-v-ukraini-bahatokvartyrnyy-budynok-dlia-pereselentsiv-video/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Софія Чебан]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 14 Nov 2026 11:03:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Бессарабська громада]]></category>
		<category><![CDATA[Болградський район]]></category>
		<category><![CDATA[Відкрита громада]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://mahala.com.ua/?p=133971</guid>

					<description><![CDATA[<p>У селищі Соборне Бессарабської громади відбулося урочисте відкриття першого в Україні багатоквартирного будинку соціального житла, облаштованого спеціально для родин внутрішньо переміщених осіб. На події побувала журналістка інтернет-видання “Махала”. Проєкт вдалося реалізувати завдяки спільній роботі Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), благодійного фонду «Карітас України», громадської організації «Десяте квітня» та місцевої влади. Розділити [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/u-bessarabskiy-hromadi-vidkryly-pershyy-v-ukraini-bahatokvartyrnyy-budynok-dlia-pereselentsiv-video/">У Бессарабській громаді відкрили перший в Україні багатоквартирний будинок для переселенців (відео)</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>У селищі Соборне Бессарабської громади відбулося урочисте відкриття першого в Україні багатоквартирного будинку соціального житла, облаштованого спеціально для родин внутрішньо переміщених осіб. На події побувала журналістка інтернет-видання “Махала”.</strong></p>



<p>Проєкт вдалося реалізувати завдяки спільній роботі Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), благодійного фонду «Карітас України», громадської організації «Десяте квітня» та місцевої влади.</p>



<p>Розділити цей момент із новими мешканцями громади приїхали представники уряду, обласної та місцевої влади, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, а також жителі селища Соборне.</p>



<p>Представники УВКБ ООН, БФ «Карітас України» та ГО «Десяте квітня» презентували присутнім етапи реалізації проєкту, продемонструвавши світлини будівлі «до» та «після» реконструкції. Занедбаний об&#8217;єкт вдалося перетворити на сучасний, теплий і комфортний багатоквартирний будинок.</p>



<p>Після офіційної частини гості оглянули оновлені квартири та поспілкувалися з родинами переселенців. Люди ділилися своїми історіями вимушеного переїзду та емоціями від того, що після тривалих поневірянь нарешті мають безпечний і гідний дах над головою, де можна будувати нове життя та інтегруватися в Бессарабську громаду.</p>



<p>Деталі дивіться у відеорепортажі.</p>



<figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">
<iframe loading="lazy" title="Від занедбаної будівлі — до затишних осель: на Одещині відкрили унікальний будинок для переселенців" width="640" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/sNawcK8fckU?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe>
</div></figure>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/u-bessarabskiy-hromadi-vidkryly-pershyy-v-ukraini-bahatokvartyrnyy-budynok-dlia-pereselentsiv-video/">У Бессарабській громаді відкрили перший в Україні багатоквартирний будинок для переселенців (відео)</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<enclosure url="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/907539605_1173522845038841_7688492338803204666_n-1024x612.jpeg?v=1794653479" length="" type="image/jpeg"/>	</item>
		<item>
		<title>Захист суден у Чорному морі: Україна й Данія опрацьовують проєкт супроводу дронами</title>
		<link>https://mahala.com.ua/novyny/zakhyst-suden-u-chornomu-mori-ukraina-y-daniia-opratsovuiut-proiekt-suprovodu-dronamy/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Лілія Биковська]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 09:21:19 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://mahala.com.ua/?p=133836</guid>

					<description><![CDATA[<p>Україна разом із Данією працює над проєктом супроводу суден у Чорному морі за допомогою безпілотників. Його мета — захистити судноплавство від російських атак. Про це повідомляє інтернет-видання «Махала» з посиланням на спільний брифінг президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен. За словами Зеленського, для супроводу суден розглядають різні типи дронів. Президент наголосив, що [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/zakhyst-suden-u-chornomu-mori-ukraina-y-daniia-opratsovuiut-proiekt-suprovodu-dronamy/">Захист суден у Чорному морі: Україна й Данія опрацьовують проєкт супроводу дронами</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>Україна разом із Данією працює над проєктом супроводу суден у Чорному морі за допомогою безпілотників. Його мета — захистити судноплавство від російських атак. Про це повідомляє інтернет-видання «Махала» з посиланням на </strong><a href="https://www.youtube.com/watch?v=9IxXomUl76Y"><strong>спільний брифінг</strong></a><strong> президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен.</strong></p>



<p>За словами Зеленського, для супроводу суден розглядають різні типи дронів. Президент наголосив, що безпека морських перевезень особливо важлива для українських аграріїв. Однак строків запуску проєкту в повідомленнях під час брифінгу не зазначили.</p>



<p>Нагадаємо, цієї осені в Чорному морі неодноразово атакували цивільні судна. Зокрема, «Махала» повідомляла, що 13 жовтня біля берегів Болгарії <a href="https://mahala.com.ua/novyny/bilia-uzberezhzhia-bolharii-drony-atakuvaly-dva-sudna-odne-z-nykh-zatonulo/">дрони атакували два судна</a>, одне з яких затонуло. Наприкінці жовтня видання також писало про <a href="https://mahala.com.ua/novyny/bilia-uzberezhzhia-bolharii-try-drony-atakuvaly-konteynerovoz-pid-praporom-liberii/">атаку на контейнеровоз CONTSHIP JET</a> під прапором Ліберії.</p>



<p>Головне фото демонстраційне.</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/zakhyst-suden-u-chornomu-mori-ukraina-y-daniia-opratsovuiut-proiekt-suprovodu-dronamy/">Захист суден у Чорному морі: Україна й Данія опрацьовують проєкт супроводу дронами</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<enclosure url="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Nis-vantazhnoho-sudna-kriz-khvyli-1024x576.png" length="" type="image/png"/>	</item>
		<item>
		<title>Уряд спрямував ще 1,8 млрд гривень на 113 проєктів: що профінансують у громадах</title>
		<link>https://mahala.com.ua/novyny/uriad-spriamuvav-shche-1-8-mlrd-hryven-na-113-proiektiv-shcho-profinansuiut-u-hromadakh/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерій Гайдаржи]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 12 Nov 2026 12:05:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://mahala.com.ua/?p=133829</guid>

					<description><![CDATA[<p>Кабінет Міністрів 11 листопада спрямував додаткові 1,8 млрд гривень із Державного фонду регіонального розвитку на 113 проєктів у громадах і регіонах України. Найбільше з них стосуються освіти: ремонту шкіл і дитсадків, оновлення їдалень та будівництва укриттів. Про це повідомляє інтернет-видання «Махала» з посиланням на прем’єр-міністра України Сергія Корецького. Частину коштів спрямують на ремонт лікарень і [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/uriad-spriamuvav-shche-1-8-mlrd-hryven-na-113-proiektiv-shcho-profinansuiut-u-hromadakh/">Уряд спрямував ще 1,8 млрд гривень на 113 проєктів: що профінансують у громадах</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>Кабінет Міністрів 11 листопада спрямував додаткові 1,8 млрд гривень із Державного фонду регіонального розвитку на 113 проєктів у громадах і регіонах України. Найбільше з них стосуються освіти: ремонту шкіл і дитсадків, оновлення їдалень та будівництва укриттів. Про це повідомляє інтернет-видання «Махала» з </strong><a href="https://t.me/Koretskyi_official/1092"><strong>посиланням</strong></a><strong> на прем’єр-міністра України Сергія Корецького.</strong></p>



<p>Частину коштів спрямують на ремонт лікарень і реабілітаційних відділень, зокрема тих, де надають допомогу військовим. Передбачено також фінансування будівництва водогонів, водозаборів та очисних споруд. Серед інших напрямів — утеплення будівель і встановлення автономних джерел живлення.</p>



<p>За <a href="https://minregion.gov.ua/novini/113-publichnykh-investytsiynykh-proyektiv-rehioniv-i-hromad-otrymayut-mayzhe-2-mlrd-hryven-finansuvannya-dfrr">даними Мінрегіону</a>, на розгляд подали 558 проєктів. Для відібраних проєктів місцеві бюджети мають забезпечити щонайменше 10% співфінансування. Якщо роботи не завершать до кінця 2026 року, подальші витрати покриватимуть із місцевих бюджетів або інших джерел.</p>



<p>Головне фото демонстраційне. </p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/uriad-spriamuvav-shche-1-8-mlrd-hryven-na-113-proiektiv-shcho-profinansuiut-u-hromadakh/">Уряд спрямував ще 1,8 млрд гривень на 113 проєктів: що профінансують у громадах</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<enclosure url="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Plan-rekonstruktsii-na-stoli-arkhitektora-1024x576.png" length="" type="image/png"/>	</item>
		<item>
		<title>«Діду, а правда, що ми болгари?»: Петро Узунов з селища Сарата зберіг історію свого роду у новій книзі</title>
		<link>https://mahala.com.ua/novyny/didu-a-pravda-shcho-my-bolhary-petro-uzunov-z-selyshcha-sarata-zberih-istoriiu-svoho-rodu-u-noviy-knyzi/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Оксана Чумак]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 11 Nov 2026 15:11:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Білгород-Дністровський район]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Саратська громада]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://mahala.com.ua/?p=133748</guid>

					<description><![CDATA[<p>Мешканець селища Сарата Петро Узунов днями видав нову книгу «Розкажи мені, діду» («Кажи ми, дядо»), у якій розповів історію своєї родини — від переселення предків з Балкан до життя в Бессарабії у XX столітті. Видання написане болгарською та українською мовами й поєднує родинні спогади, історичні документи та художню оповідь. Приводом для його створення стало бажання [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/didu-a-pravda-shcho-my-bolhary-petro-uzunov-z-selyshcha-sarata-zberih-istoriiu-svoho-rodu-u-noviy-knyzi/">«Діду, а правда, що ми болгари?»: Петро Узунов з селища Сарата зберіг історію свого роду у новій книзі</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>Мешканець селища Сарата Петро Узунов днями видав нову книгу «Розкажи мені, діду» («Кажи ми, дядо»), у якій розповів історію своєї родини — від переселення предків з Балкан до життя в Бессарабії у XX столітті. Видання написане болгарською та українською мовами й поєднує родинні спогади, історичні документи та художню оповідь. Приводом для його створення стало бажання автора зберегти пам&#8217;ять про походження родини для дітей та онуків. Під час зустрічі з журналісткою інтернет-видання «Махала» Петро Узунов передав редакції примірник книги зі своїм автографом та розповів про історію її створення і головну ідею.</strong></p>



<h2><strong>Запитання онуків, яке стало початком книги</strong></h2>



<p>Ідея написати книгу виникла після розмови з рідною сестрою Іриною Бойченко, якій Петро Узунов зрештою і присвятив видання. Вона звернула увагу брата на те, що молодші покоління родини поступово втрачають зв’язок зі своїм болгарським походженням: їхні діти ще трохи розмовляють болгарською, а онуки вже майже не знають ні мови, ні історії свого роду.</p>



<p>Ця розмова спонукала автора взятися за сімейну хроніку. Водночас поштовхом до написання книги стало й запитання, яке поставили йому онуки.</p>



<p><em>«Книга починається із запитання моїх онуків, яким я також присвятив це видання: “Діду, а правда, що ми болгари?”. Воно прозвучало в момент, коли небо над Саратою розсікала повітряна тривога через чергову російську атаку. Тоді я усвідомив, скільки всього закладено в цьому запитанні. Саме тому вирішив побудувати книгу як діалог поколінь. У ній я відтворив образ свого діда, який помер у 52-річному віці — за дев’ять років до мого народження. У книзі він розповідає про свою долю та історію нашого роду»</em>, — пояснює Петро Узунов.</p>



<p>Так книга стала для автора способом відповісти на запитання онуків і передати їм знання про походження родини та історію предків.</p>



<h2><strong>Історія кількох поколінь Узунових</strong></h2>



<p>Історія роду, про який розповідає Петро Узунов, починається з переселення його предків до Бессарабії у 1819 році. Спочатку вони оселилися в Парканах (нині територія Молдови), а згодом частина родини перебралася до Камчика — нині села Білгород-Дністровського району Одеської області.</p>



<p>За словами автора, від двох чоловіків із прізвищем Узун у Камчику з часом розрослися шість великих родинних гілок. Під час презентації книги, яка <a href="https://mahala.com.ua/novyny/u-seli-kamchyk-saratskoi-hromady-prezentuvaly-knyhu-petra-uzunova-pro-istoriiu-bessarabskykh-bolhar/">відбулася 6 листопада в Камчицькому будинку культури, </a>Петро Узунов зібрав представників кожної з них. Виявилося, що, попри спільне походження, не всі знали або пам’ятали про родинні зв’язки.</p>



<p><em>«Мені хотілося зібрати хоча б по одному представнику кожної з цих гілок — людей з однаковим прізвищем Узунов. Це була дуже цікава ідея, і, знаєте, її вдалося реалізувати. Прийшли люди, які не знали або вже забули, що мають спільне коріння»</em>, — розповідає Петро Узунов.</p>



<p>У книзі автор послідовно відтворює долі своїх предків. Зокрема, розповідає про прадіда Дем’яна Лукича Узунова, який служив вахмістром 20-го Ольвіопольського драгунського полку. Автор також описує обставини його життя після військової служби та рішення, яке вплинуло на подальшу долю родини.</p>



<p>Окремі сторінки присвячені будівельним традиціям мешканців Камчика, побуту родини за часів Російської імперії, румунського та радянського панування, голоду 1946–1947 років, а також життю діда автора — Василя Дем’яновича Узунова.</p>



<p><em>«Наші предки пережили дуже складні часи. Тут, у Бессарабії, влада змінювалася багато разів, але люди продовжували жити, працювати, будувати домівки, народжувати й виховувати дітей, обробляти землю. Мій дід був садівником, його батько — будівельником, а прадід служив в армії. Через долі цих людей я хотів показати, як жили наші пращури»</em>, — говорить автор.</p>



<h2><strong>Як родинні спогади стали основою історичної книги</strong></h2>



<p>Працюючи над книгою, Петро Узунов збирав усні розповіді старших родичів, використовував сімейний архів та історичну літературу. Серед джерел — праці дослідників історії Бессарабії Миколи Червенкова, Івана Грека, Івана Думініки, а також ревізькі казки Російської імперії.</p>



<p>Особливе значення для автора мали розповіді бабусі Марії, які спонукали його глибше дослідити історію родини. У передмові до книги він зізнається, що шкодує лише про те, що серйозно взявся за цю тему надто пізно, коли живих свідків непростої долі його предків майже не залишилося.</p>



<p>До видання також увійшов відгук Галина Георгієва — доцента, доктора історичних наук Інституту етнології та фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської академії наук у Софії. У своєму відгуку від 25 липня 2026 року він відзначив поєднання художньої оповіді з документальними свідченнями та усними родинними спогадами.</p>



<p>Галин Георгієв називає книгу «Кажи ми, дядо» повістю-діалогом між представниками кількох поколінь родини Узунових, які реально або уявно розмовляють зі своїми дідами. На його думку, водночас це внутрішній діалог самого Петра Узунова зі своїми предками, яким автор ділиться з читачами та наступними поколіннями родини.</p>



<p>Окремо науковець підкреслив мовну майстерність автора та його вміння викладати родинну історію літературною болгарською мовою.</p>



<figure class="is-layout-flex wp-block-gallery-1 wp-block-gallery has-nested-images columns-default is-cropped">
<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="768" height="1024" data-id="133750"  src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5438224244182555994_y-768x1024.jpg?v=1794394187" alt="" class="wp-image-133750" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5438224244182555994_y-768x1024.jpg?v=1794394187 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5438224244182555994_y-225x300.jpg?v=1794394187 225w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5438224244182555994_y.jpg?v=1794394187 960w" sizes="(max-width: 768px) 100vw, 768px" /></figure>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="768" height="1024" data-id="133751"  src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5443051435235942959_y-768x1024.jpg?v=1794394186" alt="" class="wp-image-133751" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5443051435235942959_y-768x1024.jpg?v=1794394186 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5443051435235942959_y-225x300.jpg?v=1794394186 225w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5443051435235942959_y.jpg?v=1794394186 960w" sizes="(max-width: 768px) 100vw, 768px" /></figure>
</figure>



<h2><strong>Книга, написана під час війни</strong></h2>



<p>Робота над виданням тривала в умовах повномасштабної війни. Повітряні тривоги, відключення електроенергії та ускладнене транспортне сполучення — усе це впливало на можливості автора працювати над текстом.</p>



<p><em>«Появі цієї книги передувала тривала робота з історичними джерелами. Вона написана в художньому стилі і легко читається. Здавалося б, це сімейна хроніка, але вона виходить за межі цього жанру і стає розповіддю про покоління людей, які жили в нашій Бессарабії»</em>, — зазначає Петро Узунов.</p>



<p>Видання перших 50 примірників книги стало можливим за фінансової підтримки громадської організації «Камчик», яку очолює Іван Дмитрович Стоянов. Подальші плани щодо тиражу залежать від зацікавленості читачів.</p>



<p>Окреме місце в книзі посідають роздуми про сьогодення і майбутнє бессарабських болгар. У післямові автор згадує, як улітку 2026 року, працюючи над завершенням книги, відвідав могили батьків на старому кладовищі в Камчику. Село зустріло його звичними широкими вулицями та зеленню, однак за знайомим краєвидом він побачив зміни: колись жваві вулиці спорожніли, деякі подвір’я заросли бур’янами, а окремі будинки стояли із зачиненими вікнами.</p>



<p>Особливо вразило автора оголошення на воротах кладовища. У ньому людина, яка, судячи з номера телефону з болгарським кодом, перебувала за кордоном, шукала когось, хто за плату доглядатиме за могилами її батьків. Ця деталь стала для Петра Узунова символом того, як війна змінює життя людей і знову змушує їх залишати рідні місця.</p>



<p>Автор проводить паралелі між переселенням болгар до Бессарабії два століття тому та нинішнім від’їздом їхніх нащадків до Болгарії через російсько-українську війну. У післямові він розмірковує, що чекає на тих, хто шукає прихистку за Дунаєм, чи пам’ятатиме про них історична батьківщина та чи не доведеться їхнім нащадкам через кілька поколінь знову повертатися до Бессарабії — на землю, де залишилися могили їхніх предків.</p>



<p>Для Петра Узунова відповідь пов’язана зі збереженням родинної пам’яті.</p>



<p><em>«Моя основна мета — спробувати зберегти те, що ми пам’ятаємо. Наша сила — у корінні. Якщо з дерева опадає листок, це не страшно: навесні він знову з’явиться. Але якщо зникає коріння, якщо ми забуваємо своє походження, то втрачаємо силу»</em>, — говорить автор.</p>



<p>Саме цю думку він прагнув передати своїм онукам і всім, хто візьме до рук книгу «Розкажи мені, діду». Адже родинна пам’ять — це не лише імена та дати, а й історії людей, завдяки яким наступні покоління можуть знати, звідки вони походять.</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/didu-a-pravda-shcho-my-bolhary-petro-uzunov-z-selyshcha-sarata-zberih-istoriiu-svoho-rodu-u-noviy-knyzi/">«Діду, а правда, що ми болгари?»: Петро Узунов з селища Сарата зберіг історію свого роду у новій книзі</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<enclosure url="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_5443051435235942962_y-1024x768.jpg?v=1794394195" length="" type="image/jpeg"/>	</item>
		<item>
		<title>Болградська міська рада пояснила, як фінансується реконструкція скверу на проспекті Соборний в місті Болград</title>
		<link>https://mahala.com.ua/novyny/bolhradska-miska-rada-poiasnyla-iak-finansuietsia-rekonstruktsiia-skveru-na-prospekti-sobornyy-v-misti-bolhrad/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Тетяна Терзі]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 11 Nov 2026 13:57:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Болград]]></category>
		<category><![CDATA[Болградська громада]]></category>
		<category><![CDATA[Відкрита громада]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://mahala.com.ua/?p=133759</guid>

					<description><![CDATA[<p>Болградська міська рада пояснила механізм фінансування реконструкції скверу на проспекті Соборному, 118-А, у межах міжнародного проєкту BSB00108. Відповідний запит на інформацію «Махала» відправила в Болградську міську раду і отримала відповідь. Приводом для запиту став останній тендер з реконструкції скверу по проспекту Соборний в місті Болград на суму 3 906 102,90 грн, з яких 3 млн [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/bolhradska-miska-rada-poiasnyla-iak-finansuietsia-rekonstruktsiia-skveru-na-prospekti-sobornyy-v-misti-bolhrad/">Болградська міська рада пояснила, як фінансується реконструкція скверу на проспекті Соборний в місті Болград</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>Болградська міська рада пояснила механізм фінансування реконструкції скверу на проспекті Соборному, 118-А, у межах міжнародного проєкту BSB00108. Відповідний запит на інформацію «Махала» відправила в Болградську міську раду і отримала відповідь.</strong>  </p>



<p>Приводом для запиту став останній <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-09-11-012008-a">тендер</a> з реконструкції скверу по проспекту Соборний в місті Болград на суму 3 906 102,90 грн, з яких 3 млн грн – це кошти з місцевого бюджета Болградської громади.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="1024" height="768" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_2026-11-11_13-51-58-2-1024x768.jpg?v=1794398165" alt="" class="wp-image-133771" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_2026-11-11_13-51-58-2-1024x768.jpg?v=1794398165 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_2026-11-11_13-51-58-2-300x225.jpg?v=1794398165 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_2026-11-11_13-51-58-2-768x576.jpg?v=1794398165 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_2026-11-11_13-51-58-2.jpg?v=1794398165 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></figure>



<p>У запиті ставилося питання, скільки коштів з місцевого бюджета виділено в межах проєкту. Згідно інформації, яка була озвучена на пресконференції, присвяченій реалізації проєкта у вересні 2026 року, бюджет Болградської міської ради в межах проєкту складає 231 264, 81 євро, а власний внесок міської ради – 23 126, 49 євро. І цей власний внесок значно менший, ніж сума оголошеного тендера.</p>



<p>У відповіді на запит повідомлялося, що реконструкція скверу здійснюється в межах міжнародного проєкту BSB00108 «Чисті території, зелені та відкриті вулиці» (Clean areas, green and open streets – CAGOS), який реалізується за програмою Interreg VI-B NEXT «Басейн Чорного моря» 2021–2027 за фінансової підтримки Європейського Союзу.</p>



<p>Загальний бюджет проєкту становить 1,49 млн євро. 90% фінансування &#8211; це кошти Європейського Союзу, ще 10% — обов&#8217;язкове співфінансування партнерів.</p>



<p>Болградська міська рада є партнером проєкту. У відповіді на запит підтверджується, що загальний бюджет проєкту для Болградської громади становить 231,26 тис. євро, з яких 208,14 тис. євро — грантові кошти, а 23,13 тис. євро — власне співфінансування громади.</p>



<h2>Чому виділили 3 млн грн із місцевого бюджету?</h2>



<p>За поясненням міської ради, наразі проєкт отримав авансове фінансування у розмірі лише 30% грантової частки. Цих коштів недостатньо для подальшого виконання будівельних робіт, тому громада передбачила 3 млн грн для забезпечення їх безперервності.</p>



<p>У міськраді зазначають, що ці кошти мають характер тимчасового фінансування. Після завершення звітного періоду витрати підтверджуватимуть договорами, актами виконаних робіт та платіжними документами.</p>



<p>Після перевірки та підтвердження прийнятності витрат відповідна грантова частка може бути відшкодована за рахунок бюджету проєкту.</p>



<p>Таким чином, за інформацією міської ради, виділення 3 млн грн не означає автоматичного збільшення 10-відсоткового обов&#8217;язкового співфінансування громади. </p>



<p>Водночас у відповіді наголошується: витрати, які не відповідатимуть критеріям прийнятності або виходитимуть за межі затвердженого бюджету, автоматично не відшкодовуватимуться донором.</p>



<p>Болградська міська рада запевняє, що забезпечує документальне підтвердження витрат, прозорість використання бюджетних і грантових коштів та дотримання процедур фінансового контролю.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="1024" height="768" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_2026-11-11_13-51-58-3-1024x768.jpg?v=1794398137" alt="" class="wp-image-133770" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_2026-11-11_13-51-58-3-1024x768.jpg?v=1794398137 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_2026-11-11_13-51-58-3-300x225.jpg?v=1794398137 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_2026-11-11_13-51-58-3-768x576.jpg?v=1794398137 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_2026-11-11_13-51-58-3.jpg?v=1794398137 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></figure>



<p>Наразі на проспекті Соборний ведуться роботи. Робочі облаштовують доріжки для спуску з проспекту та майданчики для встановлення елементів благоуструю. Договір на проведення робіт укладено з ПП &#8220;СГРАДАТА&#8221;. Згідно <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/contract/UA-2026-09-11-012008-a-a1">договору</a> підрядник має завершити роботи до 31 грудня 2026 року.</p>



<p>Нагадаємо,  журналісти видання <a href="https://mahala.com.ua/aktualne/shcho-ne-tak-z-rekonstruktsiieiu-prospektu-sobornyy-v-bolhradi-i-chomu-rozpochate-dosudove-kryminalne-rozsliduvannia/">піднімали питання</a> щодо реконструкції проспекту Соборний в Болграді і чому розпочате досудове кримінальне розслідування.</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/bolhradska-miska-rada-poiasnyla-iak-finansuietsia-rekonstruktsiia-skveru-na-prospekti-sobornyy-v-misti-bolhrad/">Болградська міська рада пояснила, як фінансується реконструкція скверу на проспекті Соборний в місті Болград</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<enclosure url="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/photo_2026-11-11_13-51-58-2-1024x768.jpg?v=1794398165" length="" type="image/jpeg"/>	</item>
		<item>
		<title>Як зробити Бессарабію впізнаваною: підприємці та експерти про локальні бренди, вино й туризм (відео)</title>
		<link>https://mahala.com.ua/novyny/yak-zrobyty-bessarabiiu-vpiznavanoiu-pidpryiemtsi-ta-eksperty-pro-lokalni-brendy-vyno-y-turyzm-video/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Софія Чебан]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 10 Nov 2026 16:00:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Бессарабія]]></category>
		<category><![CDATA[Болград]]></category>
		<category><![CDATA[Болградський район]]></category>
		<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://mahala.com.ua/?p=133694</guid>

					<description><![CDATA[<p>Розвиток регіонального бізнесу, популяризація локальних брендів, підтримка крафтових виробників та об&#8217;єднання зусиль влади, громадськості й підприємців – ці теми стали центральними під час дискусії, присвяченої економічному та туристичному потенціалу Буджака. На заході побувала журналістка інтернет-видання “Махала”. Говорили про те, як регіональні бренди виходять за межі своїх громад і стають впізнаваними на національному рівні, як фестивалі [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/yak-zrobyty-bessarabiiu-vpiznavanoiu-pidpryiemtsi-ta-eksperty-pro-lokalni-brendy-vyno-y-turyzm-video/">Як зробити Бессарабію впізнаваною: підприємці та експерти про локальні бренди, вино й туризм (відео)</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>Розвиток регіонального бізнесу, популяризація локальних брендів, підтримка крафтових виробників та об&#8217;єднання зусиль влади, громадськості й підприємців – ці теми стали центральними під час дискусії, присвяченої економічному та туристичному потенціалу Буджака. На заході побувала журналістка інтернет-видання “Махала”.</strong></p>



<p>Говорили про те, як регіональні бренди виходять за межі своїх громад і стають впізнаваними на національному рівні, як фестивалі перетворюються на дієвий інструмент економічного розвитку, залучення туристів, підтримки місцевих виробників і допомоги Збройним силам України. Окрему увагу приділили успішним практикам співпраці між владою, бізнесом і культурним середовищем.</p>



<p>На заході діяла виставка місцевих ліцензованих виноробів <strong>«I Drink Local» – «Вина, які треба знати»</strong>. Вона стала чудовою нагодою познайомити гостей із виноробною спадщиною Бессарабії, продемонструвати різноманіття локальних вин і показати, наскільки самобутнім та перспективним є українське виноробство.</p>



<figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">
<iframe loading="lazy" title="Як зробити Бессарабію впізнаваною: підприємці та експерти про локальні бренди, вино й туризм" width="640" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/ad-ZJ1YpmWA?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe>
</div></figure>



<h3 class="has-text-align-center"><strong>Об&#8217;єднання – основа розвитку регіональної економіки</strong></h3>



<p>Однією з ключових думок дискусії стала важливість об&#8217;єднання підприємців, громадськості та влади.</p>



<p>Павло Яремій, голова правління ГО «Агенція регіонального розвитку Таврійського об&#8217;єднання територіальних громад», наголосив, що системний розвиток туризму неможливий без участі влади. Підприємець може відкрити ресторан, кав&#8217;ярню чи магазин, але для формування повноцінного туристичного напрямку потрібні спільна стратегія, інфраструктура, промоція та системна підтримка на державному, обласному й місцевому рівнях.</p>



<p>Водночас важливою передумовою співпраці є довіра – передусім між самими підприємцями. Адже нерідко внутрішні суперечки заважають об&#8217;єднувати ресурси та працювати задля спільного результату.</p>



<p><em>“Коли бізнес об&#8217;єднаний, він стає впливовою силою, здатною представляти інтереси цілої галузі, залучати підтримку та створювати нові можливості для розвитку територій”, –</em> підкреслив Павло Яровий.</p>



<p>Це особливо актуально для Бессарабії, де малий бізнес, фермерські господарства, виноробні, сироварні, ремісники та представники туристичної сфери мають значний потенціал для взаємодії.</p>



<p>Увагу учасники приділили також популяризації локальних виробників та формуванню культури споживання українського крафту.</p>



<p>Аліна Тінтулова, головна маркетологиня виноробні “Willa Tinta”, поділилася досвідом знайомства з міжнародною виноробною спільнотою під час участі в італійській події “Food Slow Wine”.</p>



<p><em>“Такі зустрічі дають можливість обмінюватися досвідом, відкривати нові підходи до виробництва, краще розуміти філософію якісного та чесного продукту. Важливим результатом стає не лише професійне натхнення, а й усвідомлення спільної відповідальності за розвиток українського виноробства. Участь у міжнародних заходах, спільні стенди та колективна презентація продукції – усе це стає можливим завдяки співпраці виробників. Адже кожен винороб має власну історію та особливості, але всіх об&#8217;єднує спільна мета – зробити українське вино впізнаваним і конкурентоспроможним”, </em>– каже вона.</p>



<p>І саме тут криється велика цінність крафтового виробництва. За кожною пляшкою вина, кожним сиром, баночкою меду чи виробом місцевого майстра стоїть конкретна людина, її досвід, праця, знання та любов до рідного краю.</p>



<p>Купуючи локальну продукцію, споживач підтримує не просто окремого виробника. Він підтримує місцеву економіку, робочі місця, сімейний бізнес, збереження традицій та розвиток громади.</p>



<h3 class="has-text-align-center"><strong>Соціальне підприємництво: коли бізнес створює можливості для інших</strong></h3>



<p>Про важливість підтримки малого підприємництва та соціальної відповідальності бізнесу розповіла Вікторія Кулакова, голова БО «БФ “Це крафт”».</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="1024" height="587" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/spykery-1024x587.png?v=1794323023" alt="" class="wp-image-133698" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/spykery-1024x587.png?v=1794323023 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/spykery-300x172.png?v=1794323023 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/spykery-768x440.png?v=1794323023 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/spykery-1536x881.png?v=1794323023 1536w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/spykery-2048x1174.png?v=1794323023 2048w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></figure>



<p>Вона поділилася досвідом створення сайту «Це крафт», який став частиною моделі соціального підприємництва. Половину прибутку спрямовують до власного фонду, з якого надають грантову підтримку малим підприємствам – як поворотні, так і класичні гранти на розвиток бізнесу.</p>



<p>Особливо важливою така підтримка є для підприємців, які прагнуть відновити або масштабувати власну справу, але потребують фінансового ресурсу та практичної допомоги.</p>



<p>Серед прикладів – підтримка ветерана, який після повернення зі служби вирішив відновити сироваріння. Завдяки гранту в розмірі 50 тисяч гривень він зміг закупити молоко для нової партії сиру та продовжити власну справу.</p>



<p>Це приклад того, як соціальне підприємництво може перетворювати фінансову підтримку на реальні економічні можливості, допомагати ветеранам повертатися до цивільного життя через підприємництво та створювати умови для розвитку малого бізнесу.</p>



<p>Про туристичний потенціал регіону і необхідність популяризації місцевих брендів говорила Алла Стоянова, аграрна експертка та депутатка Одеської обласної ради.</p>



<p>Вона наголосила, що важливо поступово руйнувати міф про те, що до Бессарабії складно дістатися. Регіон має значний потенціал для розвитку різних форматів подорожей, і не варто обмежувати туристичну активність лише великими фестивалями.</p>



<p>Потрібно створювати нові приводи для приїзду: гастрономічні маршрути, дегустації, знайомства з виноробнями, відвідування фермерських господарств, культурні заходи та події, присвячені локальним традиціям.</p>



<p><em>“Наш край має власну автентичність, унікальні теруари, гастрономічні традиції та культурну спадщину. Це не просто особливості території – це основа її впізнаваності та конкурентної переваги. Українські виробники вже виходять на міжнародні ринки, презентують власну продукцію та формують нове уявлення про Україну. І Бессарабія може стати одним із регіонів, через які світ відкриватиме український смак”, –</em> зазначила Алла Стоянова.</p>



<p>Важливий результат таких зустрічей – розуміння, що жоден сектор не може самостійно забезпечити комплексний розвиток території.</p>



<p>Влада може створювати умови та підтримувати інфраструктурні рішення. Бізнес – виробляти якісний продукт, створювати робочі місця й інвестувати в розвиток. Громадські організації – об&#8217;єднувати людей, запускати ініціативи, залучати ресурси та допомагати реалізовувати спільні проєкти. А культура й фестивальний рух – розповідати про регіон, формувати його образ і залучати нових гостей.</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/yak-zrobyty-bessarabiiu-vpiznavanoiu-pidpryiemtsi-ta-eksperty-pro-lokalni-brendy-vyno-y-turyzm-video/">Як зробити Бессарабію впізнаваною: підприємці та експерти про локальні бренди, вино й туризм (відео)</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<enclosure url="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/spykery-1024x587.png?v=1794323023" length="" type="image/png"/>	</item>
		<item>
		<title>Вікторії Алавацькій з Болградської громади присвоїли звання «Заслужений працівник культури України»</title>
		<link>https://mahala.com.ua/novyny/viktorii-alavatskiy-z-bolhradskoi-hromady-prysvoily-zvannia-zasluzhenyy-pratsivnyk-kultury-ukrainy/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Лілія Биковська]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 10 Nov 2026 09:46:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Болград]]></category>
		<category><![CDATA[Болградська громада]]></category>
		<category><![CDATA[Болградський район]]></category>
		<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://mahala.com.ua/?p=133657</guid>

					<description><![CDATA[<p>Керівницю зразкового ансамблю танцю «Натхнення» Вікторію Алавацьку відзначили державною нагородою — їй присвоїли почесне звання «Заслужений працівник культури України». Про це повідомляє «Махала» з посиланням на указ Президента України Володимира Зеленського.&#160; Вікторію Алавацьку відзначили за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, творчі здобутки та високу професійну майстерність, а також з нагоди Всеукраїнського [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/viktorii-alavatskiy-z-bolhradskoi-hromady-prysvoily-zvannia-zasluzhenyy-pratsivnyk-kultury-ukrainy/">Вікторії Алавацькій з Болградської громади присвоїли звання «Заслужений працівник культури України»</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>Керівницю зразкового ансамблю танцю «Натхнення» Вікторію Алавацьку відзначили державною нагородою — їй присвоїли почесне звання «Заслужений працівник культури України». Про це повідомляє «Махала» з <a href="https://www.president.gov.ua/documents/11002026-62397?fbclid=IwRlRTSAVe88FleHRuA2FlbQIxMQBwZG9mBWZkaWQWUR6rsskXz4qW0XsMroz_EpylCsjd53NydGMGYXBwX2lkCjY2Mjg1NjgzNzkAAR_pB4UP9gzFf-xO5E5dusrdbVzrLjL31ftXRBi18zkxYWY0wq5HS7QNZKHA1A_aem_Z8rTp6_Mjh25Q-wlZIZRpQ">посиланням</a> на указ Президента України Володимира Зеленського.&nbsp;</strong></p>



<p>Вікторію Алавацьку відзначили за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, творчі здобутки та високу професійну майстерність, а також з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.</p>



<p>Вікторія Володимирівна Алавацька очолює зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Центру культури та дозвілля Болградської міської ради. Колектив був заснований 1 травня 1986 року в селі Залізничне. За цей час ансамбль підготував 308 хореографічних композицій, провів 1770 концертів та виховав 163 випускників. У 1994 році колектив отримав звання «Зразковий» і відтоді підтверджує його кожні три роки. А у травні цього року ансамбль «Натхнення» <a href="https://mahala.com.ua/novyny/tanets-tse-istoriia-iaku-my-pyshemo-vzhe-40-rokiv-viktoriia-alavatska-pro-shliakh-zrazkovoho-ansambliu-tantsiu-natkhnennia-video/">відзначив своє 40-річчя</a>.&nbsp;</p>



<p>Під керівництвом Вікторії Алавацької танцюристи неодноразово представляли Болградську громаду та Україну на міжнародних фестивалях, наприклад, у <a href="https://mahala.com.ua/novyny/bolhradski-tantsiurysty-vidpravylysia-do-serbii-dlia-uchasti-u-iuvileynomu-masshtabnomu-festyvali/">Сербії,</a> <a href="https://mahala.com.ua/novyny/natkhnennia/">Туреччині</a> та інших країнах. </p>



<p>Нагадаємо, цього року <a href="https://mahala.com.ua/novyny/deputaty-bolhradskoi-miskoi-rady-pryynialy-rishennia-pro-prysvoiennia-zvannia-pochesnyy-hromadianyn-mista-bolhrad-u-2026-rotsi/">Вікторія Алавацька отримала звання «Почесний громадянин міста Болград»</a> за багаторічну працю, педагогічний талант і внесок у розвиток культури громади. Нагороду міський голова вручив Вікторії Володимирівні<a href="https://mahala.com.ua/novyny/v-bolhradi-vruchyly-nahorody-pochesnym-hromadianam-mista-foto/"> під час святкування 205-річчя Болграда.</a></p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/viktorii-alavatskiy-z-bolhradskoi-hromady-prysvoily-zvannia-zasluzhenyy-pratsivnyk-kultury-ukrainy/">Вікторії Алавацькій з Болградської громади присвоїли звання «Заслужений працівник культури України»</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<enclosure url="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/DSC00052-1024x580.jpg?v=1794301305" length="" type="image/jpeg"/>	</item>
		<item>
		<title>У Болграді порушили питання безпеки водіїв через погану оглядовість перехресть: що повідомили у міській раді</title>
		<link>https://mahala.com.ua/novyny/u-bolhradi-porushyly-pytannia-bezpeky-vodiiv-cherez-pohanu-ohliadovist-perekhrest-shcho-povidomyly-u-miskiy-radi/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Лілія Биковська]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 09 Nov 2026 14:45:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Болградська громада]]></category>
		<category><![CDATA[Болградський район]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://mahala.com.ua/?p=133376</guid>

					<description><![CDATA[<p>До редакції інтернет-видання «Махала» звернулася мешканка Болграда, яка попросила привернути увагу до проблеми поганої оглядовості на міських перехрестях. За її словами, водіям дедалі складніше безпечно виїжджати з другорядних вулиць, оскільки огляд закривають розрослі дерева й кущі, а також купи гілля, опалого листя та побутового сміття, залишені біля доріг. Жінка надіслала до редакції фотографії, на яких [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/u-bolhradi-porushyly-pytannia-bezpeky-vodiiv-cherez-pohanu-ohliadovist-perekhrest-shcho-povidomyly-u-miskiy-radi/">У Болграді порушили питання безпеки водіїв через погану оглядовість перехресть: що повідомили у міській раді</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>До редакції інтернет-видання «Махала» звернулася мешканка Болграда, яка попросила привернути увагу до проблеми поганої оглядовості на міських перехрестях. За її словами, водіям дедалі складніше безпечно виїжджати з другорядних вулиць, оскільки огляд закривають розрослі дерева й кущі, а також купи гілля, опалого листя та побутового сміття, залишені біля доріг.</strong><br><br>Жінка надіслала до редакції фотографії, на яких видно захаращені ділянки біля перехресть. Вона звернула увагу, що низько звисаючі гілки та густі крони дерев можуть перекривати огляд транспорту, який наближається з іншого боку, а також приховувати дорожні знаки й пішохідні переходи.</p>



<p>Окремою проблемою є купи зрізаних гілок та інших відходів, які залишають просто на кутах вулиць і біля проїжджої частини. Такі перешкоди створюють додаткові труднощі для водіїв, яким потрібно переконатися в безпечності виїзду на перехрестя. Особливо це стосується місць, де через дерева, кущі або сміття складно вчасно побачити автомобіль чи пішохода.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="1024" height="729" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135628-1-1024x729.jpg?v=1793975714" alt="" class="wp-image-133392" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135628-1-1024x729.jpg?v=1793975714 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135628-1-300x214.jpg?v=1793975714 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135628-1-768x547.jpg?v=1793975714 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135628-1.jpg?v=1793975714 1194w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></figure>



<p>Щоб з’ясувати, хто відповідає за утримання таких ділянок, чи проводять у місті перевірки перехресть і чи планують роботи з обрізання зелених насаджень, редакція «Махали» направила до Болградської міської ради запит на інформацію.<br><br>У відповіді міська рада повідомила, що спільно з уповноваженими представниками КП «Горводоканал» та Інспекції з благоустрою регулярно проводить моніторинг і обстеження дорожньої мережі міста. Особливу увагу приділяють перехрестям, де розрослі дерева, кущі або накопичення відходів можуть обмежувати оглядовість для водіїв і пішоходів.<br><br>За санітарне обрізання дерев і кущів у межах смуги відведення вулично-дорожньої мережі відповідає КП Болградської міської ради «Горводоканал». Такі роботи виконують у межах виділеного фінансування.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="1024" height="714" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135646-1-1024x714.jpg?v=1793975752" alt="" class="wp-image-133394" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135646-1-1024x714.jpg?v=1793975752 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135646-1-300x209.jpg?v=1793975752 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135646-1-768x535.jpg?v=1793975752 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135646-1.jpg?v=1793975752 1202w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></figure>



<p><br>У міській раді зазначили, що обрізання проводять у плановому порядку — за результатами постійного моніторингу та виявлення розрослих гілок комунальною службою, а також на підставі звернень громадян. У разі надходження заяв від мешканців роботи виконують відповідно до встановлених законодавством строків їх опрацювання та виконання.<br><br>Контроль за утриманням зелених насаджень і дотриманням Правил благоустрою здійснює Інспекція з благоустрою Болградської міської ради.<br><br>Окрім обрізання дерев і кущів, КП «Горводоканал» прибирає сміття, очищує узбіччя та впорядковує території вздовж доріг і на перехрестях. Проте у відповіді зазначається, що ефективність прибирання знижується через повторне утворення стихійних звалищ. Побутове сміття, скошену траву та гілки біля проїжджої частини переважно залишають мешканці прилеглих приватних будинків.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" loading="lazy" width="1024" height="745" src="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135703-1024x745.jpg?v=1793966366" alt="" class="wp-image-133382" srcset="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135703-1024x745.jpg?v=1793975584 1024w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135703-300x218.jpg?v=1793975584 300w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135703-768x559.jpg?v=1793975584 768w, https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135703.jpg?v=1793975584 1210w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></figure>



<p><br><br>При цьому в КП «Горводоканал» немає затверджених графіків і планових виїздів для прибирання несанкціонованих звалищ біля перехресть. Як пояснили в міській раді, складування відходів у невстановлених місцях заборонене законом, а бюджет громади передбачає фінансування санкціонованих заходів із благоустрою. Тому стихійні звалища прибирають за фактом їх утворення.</p>



<p>Також мешканці можуть замовити в «Горводоканалу» послугу з вивезення великогабаритного сміття та рослинних відходів безпосередньо зі своїх подвір’їв, подавши відповідну заяву.<br><br>Крім того у міській раді повідомили, що протягом 2026 року заяв або скарг від водіїв чи мешканців щодо обмеження видимості через захаращення конкретних перехресть не надходило. Інспекція з благоустрою здійснює контроль за такими ділянками та нагадує про адміністративну відповідальність за несанкціоноване складування відходів. Згідно зі статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення правил благоустрою передбачений штраф від 340 до 1360 гривень.</p>



<p>Під час очікування відповіді на запит, прибирання відходів на ділянках, на які звернули увагу містяни, відбулося досить оперативно, однак питання розрослих дерев і кущів залишається невирішеним. Розрослі дерева та кущі й надалі продовжують заважати водіям оцінювати дорожню ситуацію під час виїзду на перехрестя.</p>



<p>Редакція «Махали» стежитиме за ситуацією.</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua/novyny/u-bolhradi-porushyly-pytannia-bezpeky-vodiiv-cherez-pohanu-ohliadovist-perekhrest-shcho-povidomyly-u-miskiy-radi/">У Болграді порушили питання безпеки водіїв через погану оглядовість перехресть: що повідомили у міській раді</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://mahala.com.ua">Махала</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<enclosure url="https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2026/11/Znimok-ekrana-2026-11-06-135646-1-1024x714.jpg?v=1793975752" length="" type="image/jpeg"/>	</item>
	</channel>
</rss>

<!--
Performance optimized by W3 Total Cache. Learn more: https://www.boldgrid.com/w3-total-cache/?utm_source=w3tc&utm_medium=footer_comment&utm_campaign=free_plugin

Page Caching using Disk: Enhanced 
Lazy Loading (feed)

Served from: mahala.com.ua @ 2026-11-18 18:24:09 by W3 Total Cache
-->