Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Ізмаїл Павлюка Ярослава Ярославовича, який загинув від рук російських окупантів у січні 2017 року.
Як повідомляє платформа “Книга пам’яті”, народився Ярослав Ярославович 24 жовтня 1980 року у селі Петрівка Кіровоградської області. Після закінчення Петрівської загальноосвітньої школи закінчив ветеринарний технікум.
Через деякий час чоловік навчався у Білоцерківському аграрному інституті, де згодом став працювати на кафедрі епізоотології та інфекційних хвороб, викладав епізоотологію та ветеринарний менеджмент.
Якийсь час працював у Києві, згодом й в Баку у власній ветеринарній клініці. Після початку бойових дій на сході України Ярослав дізнався, що його молодший брат пішов захищати Україну, і повернувся додому, аби добровільно доєднатися до ЗСУ.
Спочатку був направлений до Ізмаїлу, де проходив службу в складі Ізмаїльського прикордонного загону ДПСУ. Обіймав посаду фельдшера — водія медичного пункту оперативно-бойової прикордонної комендатури “Ізмаїл”. Разом із побратимами боронив пекельну Донеччину.
У 2016 році воїн, по закінченню контракту, вступив до 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Був солдатом, номером обслуги першого батальйону бригади, також виконував бойові завдання на посаді кулеметника.
30 січня 2017 року під час артилерійського обстрілу опорного пункту підрозділу в промзоні міста Авдіївка Донецької області, захисник загинув, отримавши важкі поранення. Був похований з усіма військовими почестями у рідному селі на місцевому кладовищі.

Вдома у військовослужбовця залишилась дружина, донька та двоє молодших братів. Через деякий час воїн був посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня, відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу» та пам’ятною медаллю «Учасник бойових дій».
